М’ятна цукерка (1999)

Доктор Смалець 23 жовтня 2023, 0:24

Попередження: рецензія містить спойлери

Показати рецензію

Для загального розвитку було цікаво подивитись, як там живуть південні корейці, чим вони дихають, як співають (до речі, непогано), фрагментарно побачити події їхнього недалекого минулого і т.п.
Але... впродовж двох годин спостерігати у зворотньому порядку нібито моральну деградацію головного персонажа досить нудно, бо ніякої динаміки в його психологічному портреті я не помітив. Весь цей час він був однаковим. Інтелектуально обмежений соціопат, нездатний по-справжньому щось відчувати: ні до оточуючих, ні до самого себе. Самогубство - логічний кінець для неадекватного жорстокого бовдура, який тільки і вміє, що завдавати людям болю (фізичного і душевного), і ніяк не може доперти, для чого він взагалі на світі живе.
Наприкінці фільму протягом 10 хв. нам показують, яким нібито невинним пухнастим зайчиком він був 20 років назад, до того, як служба у війську, а потім робота в поліції, перетворили його на бездушного мерзотника. Себто, за ці 10 хвилин він не встиг нікого образити або відлупцювати, лише мило посміхався - так проявлялась його невинність і пухнастість. Даруйте, але якось непереконливо... Мені здається, що ця гнилизна вже в ньому сиділа і просто чекала слушного моменту, щоб вилізти на світ.

Doramyeon 1 жовтня 2023, 19:59

Попередження: рецензія містить спойлери

Показати рецензію

"М'ятна цукерка" - південнокорейська драма режисера І Чан Дона. Прем'єра фільму відбулася на Пусанському міжнародному кінофестивалі 14 жовтня 1999 року. Стрічка стала лауреатом трьох нагород МКФ у Карлових Варах і премії «Великий дзвін» у категорії Найкращий фільм року.

Це історія чоловіка, чий неспокійний досвід не дає йому спокою. Фільм вимагає від глядача неабиякої концентрації та емоційної енергії; деякі сцени засмучують, а інші дають нам лише натяки на красу: нерозкритий потенціал, що дрімає всередині нашого героя.

Історія фактично починається з самогубства Йон Хо, а потім сегментами рухається назад у часі, щоб представити причини, які привели його до цього екстремального вчинку.
Сюжет демонструє життя Йон Хо останніх 20 років досліджуючи, ким він зрештою стає і ким був, як події змінили його самого і про що він мріяв, коли був ще юнаком. Багато епізодів з життя нашого героя перегукуються з історією Південної Кореї: служба в армії, що припала на період повсатання в Кванджу, де Йон Хо був травмований інцидентом зі стріляниною.
Посилення контролю над країною з боку військового уряду у 1980-х роках віддзеркалюється у тому, що Йон Хо втрачає свою невинність і стає дедалі більш цинічним під час роботи жорстоким поліцейським, втрата грошей у невдалому бізнесі наприкінці 1990-х років віддзеркалює азійську фінансову кризу. Крім того, історія про перше кохання Йон Хо, Сун Ім, яка палко кохала його, також розкривається по ходу розповіді, доводячи, який вплив вона мала на нього.

Життя Йон Хо уособлює боротьбу між історіографією та психоаналізом. Незважаючи на його відчайдушне бажання відійти від минулого, мнемонічні сліди беруть гору над психоаналітичними аспектами його життя. Ці мнемонічні сліди включають потяг, камеру, м'ятні цукерки, а також Сун Ім, що призвело до того, що психоаналіз його життя здобув перемогу над історіографією. Взаємозв'язок між історіографією та психоаналізом можна побачити в історизмі та прогресизмі, де Йон Хо вирішує озирнутися на своє минуле замість того, щоб дивитися виключно в майбутнє, щоб рухатися вперед. Основні травматичні події, які були нав'язані йому історично, настільки вкоренилися в його житті, що він не міг просто рухатися далі. Отримання травми, руйнація маскулінності, наказ вбивати невинних цивільних і необхідність відповідати стандартам інших солдатів відображались пізніше в житті у допитах студентів-протестувальників, через яких він опинився в такій ситуації. Ця тема продовжується в тому, як він поводиться з жінками в подальшому житті, об'єктивуючи і жорстоко поводячись зі своєю дружиною Хон Джа і, врешті-решт, втрачаючи єдиний зв'язок зі своєю невинністю, Сун Ім. Те, що відбувається на початку фільму, який стане кінцем життя Йон Хо, - це остаточне приниження і плач за втраченою невинністю, де його особиста історія пов'язана з історією країни. Однак, нарешті, рефлексія над своїм минулим дозволила йому прийняти те, що сталося, і нарешті просунутися в майбутнє. На жаль, це сталося за кілька хвилин до самогубства, коли він повернувся обличчям до потяга. Потяг - це символ, який веде фільм у зворотній хронології, а його крик про повернення в минуле означає трагічно запізніле усвідомлення значення минулого для його життя.

М'ятні цукерки є символом невинності. Символом того життя, яке у нього було до армії і до подій у Кванджу, коли він ще не був цинічним та жорстоким. Символ втрачених та відкинутих мрій.

Зрештою, "М'ятна цукерка" - це потужна драма, дослідження таких питань, як доля, час і пам'ять, і того, як вони формують наше життя. Рекомендовано для перегляду кіноманам.