Доктор Смалець

Попередження: рецензія містить спойлери

Для загального розвитку було цікаво подивитись, як там живуть південні корейці, чим вони дихають, як співають (до речі, непогано), фрагментарно побачити події їхнього недалекого минулого і т.п.
Але... впродовж двох годин спостерігати у зворотньому порядку нібито моральну деградацію головного персонажа досить нудно, бо ніякої динаміки в його психологічному портреті я не помітив. Весь цей час він був однаковим. Інтелектуально обмежений соціопат, нездатний по-справжньому щось відчувати: ні до оточуючих, ні до самого себе. Самогубство - логічний кінець для неадекватного жорстокого бовдура, який тільки і вміє, що завдавати людям болю (фізичного і душевного), і ніяк не може доперти, для чого він взагалі на світі живе.
Наприкінці фільму протягом 10 хв. нам показують, яким нібито невинним пухнастим зайчиком він був 20 років назад, до того, як служба у війську, а потім робота в поліції, перетворили його на бездушного мерзотника. Себто, за ці 10 хвилин він не встиг нікого образити або відлупцювати, лише мило посміхався - так проявлялась його невинність і пухнастість. Даруйте, але якось непереконливо... Мені здається, що ця гнилизна вже в ньому сиділа і просто чекала слушного моменту, щоб вилізти на світ.
0 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: