| Країни: | США |
|---|---|
| Жанр: | мюзикл романтичний |
| Бюджет: | $18 000 |
| Прем'єра в світі: | 13 лютого 1937 |
| Режисери: | Василь Авраменко, M.J. Gann, Едґар Дж. Улмер |
Фільм на основі опери Івана Котляревського (1918)
This second of two 1936 filmizations of the Ukrainian opera The Girl from Poltava was filmed in America and sung in Yiddish. The original score is retained, along with the basic plotline, in which a gorgeous young provincial girl is forced into a loveless but financially expedient marriage. Despite her wedding vows, Natalka (Thalia Sabanleeva) carries on a romance with Petro (Dimitri Creona), leading to heartbreak aplenty before the surprisingly happy ending. Critics of both films preferred the American version over the somewhat crude Russian production directed by E. Kavaleridze. Girl from Poltavka was co-directed by cult favorite Edgar Ulmer, who during this period was specializing in ethnically-oriented films.
https://www.allmovie.com/movie/girl-from-poltava-v93049?1624102398726
Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:
Режисери: Василь Авраменко, M.J. Gann, Едґар Дж. Улмер
Сценаристи: Василь Авраменко, M.J. Gann, Іван Котляревський
Композитор: C.N. Shvedoff
Фільмування розпочалося 3 жовтня 1936 року у містечку Флемінґтон, штат Нью-Джерсі, на українській фермі за допомогою друзів з Профспілки фінських теслярів у Нью-Йорку.
"Крім летючок різних, афішів, оголошень у пресі, найняли ми фармера з білими кониками, збудували на його санях "українську хату", а на хату начепляли різні великі реклами, попросили дві дівчини, які через мікрофони голосили кожного дня по полудні про прем’єру фільму "Наталка Полтавка", – згадує Микола Новак, який займався розповсюдженням фільму в Канаді.
За три дні прокату фільм подивилися біля 10 тисяч американських глядачів. "Український робітник" від 19 березня 1937 року повідомляє, що сотням людей, "серед яких було і чимало чужинців: росіян, поляків, жидів", не вистачило місця під час першого показу, і це зважаючи на суттєве підвищення ціни на фільм до 50–75 центів, коли квиток на голлівудський фільму коштував від 15 до 25 центів.
"Наталка Полтавка" отримала хорошу критику як від діаспорних так і американських медіа. Та вже на початку лютого 1937 року американський кінопрокатник радянських фільмів, корпорація "Амкіно", випустила "Наталку Полтавку" Івана Кавалерідзе в прокат у кінотеатрі Рузвельт.
Улмер акцентує саме на кінематографічних аспектах двох фільмів: "Версія "Совкіно" вийшла у прокат у той самий вечір, що й наш фільм. І ми здобули кращу пресу, ми зробили кращий фільм, потужніший фільм, а совєти зняли якийсь мотлох. Можеш уявити, які політичні наслідки це мало. Якось ідучи додому ввечорі, мене відгамселили головорізи, які очолювали офіс "Совкіно" в Нью-Йорку".
Попри перший успіх, фільм провалився в прокаті. І не через погану критику, і навіть не через інтриги кремля, а через невдало організовану дистрибуцію. Мрії про Український Голівуд так ніколи й не матеріалізувалися.
Попередження: рецензія містить спойлери
Джерело: https://localhistory.org.ua/rubrics/video/premiera-filmu-natalka-poltavka-u-niu-iorku/
Павло Артимишин: На Різдво 1936 року в кінотеатрі "Венеція" на 7-ій авеню Нью-Йорка зал був ущерть заповнений. Ба більше, ще чотири тисячі охочих побачити прем’єру так і не змогли потрапити до глядацької зали і з холу закладу їх довелося вивести поліції. Утім ажіотаж був прогнозованим — на кіноекрані "перша українська говоряча фільма" за мотивами п’єси Івана Котляревського та опери Миколи Лисенка "Наталка Полтавка".
Режисером був американець (виходець із Австро-Угорської імперії) Едґар Улмер. Це, вочевидь, теж підігрівало інтерес до новинки — два роки перед цим, 1934-го, його фільм "Чорний кіт" став найуспішнішою стрічкою сезону кінокомпанії "Universal". А очолив знімальний процес Василь Авраменко — український балетмейстер, який переїхав до Америки. Ідеологічної "пікантності" додавав той факт, що по інший бік Атлантики такий же фільм готував ще один українець — Іван Кавалерідзе. Але знімав його в радянських умовах…
І ось перед публікою на великому екрані — сюжет української літературної класики. Присмачений сценами із українськими піснями та танцями (кому, як не Авраменку було знати, як найкраще їх подати глядачам). А тлом для зображення краєвидів українського села XVIII — XIX століття стала… американська ферма біля Нью-Джерсі.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати