| Країни: | США |
|---|---|
| Жанр: | комедія драма |
| Бюджет: | 16 400 000 $ |
| Касові збори в світі: | 235 860 116 $ |
| Касові збори в США: | 95 860 116 $ |
| Прем'єра в світі: | 2 червня 1989 |
| Прем'єра в світі (цифрова): | 23 лютого 2021 |
| Прем'єра на DVD: | 21 травня 2009 |
| Прем'єра на Blu-Ray: | 17 вересня 2002 |
| Режисер: | Пітер Вір |
Сюжет:Він був їхнім натхненням. Він зробив їхні життя екстраординарними.
У фільмі йдеться про вчителя англійської мови та літератури, який надихає своїх учнів змінити бодай щось у своєму житті і пробуджує у них інтерес до поезії та літератури. Дія фільму відбувається у підготовчій школі міста Велтон у штаті Вермонт. Джон Кітінґ – новий викладач англійської мови у консервативному коледжі. Кітінґ надихає учнів відродити «Товариство мертвих поетів», а на своїх заняттях допомагає кожному юнакові знайти свій власний голос у безликому хорі, відкрити для себе прекрасний світ природи та поезії. Результат боротьби студентів за право самовираження — трагічний, а цей фільм нікого не залишає байдужим.
(укр. аудіо)
(укр. субтитри)
Код для перегляду рейтингу кінобази
Touchstone Pictures, Silver Screen Partners IV, Witt/Thomas Productions, Buena Vista International, A Steven Haft Production
Режисер: Пітер Вір
Сценарист: Tom Schulman
Композитор: Моріс Жарр
Оператори: Джон Сіл
Найкращий кандидат на Оскар - 1990 у номінації "Найкращий фільм"
Епіграф: “Hay, teacher! Live the kids alone!”
Про важливість вибору. Яким би не був вибір, він має бути. Чи не найважливіша річ, яку варто б винести із учбового закладу, але якраз такому там, в основному, і не навчають. Навчальний заклад як частина системи покликаний виховувати члена системи, а не того, хто в теорії може систему зламати.
Цікаво виходить, що навіть той, хто закликає ламати систему, все одно є її частиною. До кінця не доламаєш, та, мабуть, і не варто, бо “яка розумная цьому альтернатива?”
Наприкінці фільм дещо збивається на необ’єктивність, адже, шляхом демонстрації одного конкретного випадку підводить до висновку про шкідливість усієї системи. З іншого боку, може систему можна не ламати, та модифікувати її варто. Те, що приводить до смерті, не варте життя, те, що покликане давити у людині творче начало, двічі його не варте. Вочевидь, це та ключова думка, яку намагаються донести до нас а ... втори.
Із плюсів: атмосфера повертає нас у ті благословенні часи, де кожен був готовий бунтувати проти правил задля того, щоб написати свої, і мріяв змінити світ на краще. І кожен готовий знову розривати на грудях гранітну сорочку, навіть якщо у реалі він перетворився на того, ким так боявся стати у дитинстві - офісний планктон на дивані із пивом.
Із мінусів: однобокість висвітлення. Хоча, якби фільм був з усіх боків об’єктивний, не було б у ньому того посилу, яким він і цінний.
Цікаві цитати:
“Рвите розы, пока не поздно. На латинском эта фраза звучит как carpe diem. Дословный перевод — лови мгновение.”
“Правда – это короткое одеяло, одеяло, под которым всегда мерзнут ноги. Его можно натянуть, завернуть, но его всегда не хватает. Можно ворочаться, брыкаться, но укрыться им нельзя. И с рождения до самой смерти оно закрывает только наше лицо, искаженное плачем, воплем и визгом.”
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Спілка мертвих поетів
