| Країни: | Гонконг |
|---|---|
| Жанр: |
комедія
фентезі
музичний
романтичний
мюзикл |
| Мова оригіналу: | кантонська |
| Прем'єра в світі: | 4 квітня 1998 |
| Режисер: | Чунг Мен Йі |
Двоє друзів закохуються в одну жінку, що живе поруч. Їхні стосунки ускладнюються, створюючи любовний трикутник. Герої намагаються знайти баланс між дружбою та почуттями. Це легка романтична історія про кохання й вибір.
Код для перегляду рейтингу кінобази
GP Pictures, United Filmmakers Organisation (UFO), Orange Sky Golden Harvest, Amuse Hong Kong
Режисер: Чунг Мен Йі
Сценарист: Айві Хо
Композитор: Цан-хей Чі
Оператори: Пітер Пау
Завдяки цьому фільму я дізнався про Анну Магдалену. Фільм в дечому нагадує роботи Вонга Карвая. Це перша із двох робіт режисера Yee Chung-Man (також відомого як
Kenneth Yee), основна його творчість це не кар'єра режисера, а робота арт деректором та дезайнером костюмів до незліченної кількості фільмів. Він був нагороджений премією за найкращий дизайн костюмів та гриму за фільм «Прокляття золотої квітки» на 26-й церемонії вручення кінопремії Гонконгу в 2007 році.
«Анна Магдалена» — це кіно про «пунктуаційну помилку» в людських стосунках. Це історія не про кохання, а про те, як близько люди можуть бути до щастя, і як систематично люди його ігноруютьчерез власну психологічну «нелогічність».
Фільм побудований на мовчазному діалозі. Це кіно про людей, які не вміють говорити про свої почуття прямо, тому вони «пишуть» свої долі, як Бах писав свою музику: витончено, але відсторонено. Чан став втіленням людини, яка настільки боїться порушити гармонію світу, що дозволяє собі жити лише ... в межах рукопису.
Вибір Мок — абсолютно нелогічний з точки зору інтелекту, але «закономірний» з точки зору психології травми.
Чан — це дім. І для людей типу Мок дім — це місце, куди вони бояться заходити, бо там доведеться зняти маску, зупинити «гру в драму» і подивитися правді в очі.
Яу — це хаос. Він дозволяє їм залишатися в стані нескінченного «пошуку», де відповідальність за невдачу завжди можна перекласти на зовнішній світ або на «несправедливу долю».
Цитата з книги Чана «Пара XO» про те, що «немає справедливості, є лише удача», стала ідеальним ключем до фільму. Стосунки у цьому фільмі — це не прояв того, хто «кращий» чи «більш гідний», а лише результат того, чи вдалося пазлам випадково скластися вчасно. Це кіно не про кохання, яке перемагає все. Це кіно про самотність та інтелектуальну близькість, яка ніколи не стає фізичною. Воно залишає відчуття «світлого смутку», тому що показує: найсильніші почуття часто залишаються тими, які ми так і не наважилися реалізувати.
Опис цього фільму навряд чи зможе повною мірою передати всю красу та глибину «Анни Магдалени». Цей фільм вимагає уваги глядачів і залишить справжнє враження на тих, хто любить знайомитися з різними жанрами гонконзького кіно.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Anna Magdalena
