Doramyeon

«An Autumn's Tale» – це культова гонконзька романтична драма режисерки Мейбл Чун, яка стала однією з найзворушливіших історій кохання в азійському кіно 80-х років.

Сюжет розгортається в Нью-Йорку, куди молода та амбітна дівчина Дженніфер прилітає, щоб навчатися і бути ближче до свого хлопця. Однак на місці її чекає розчарування. У цей важкий період життя вона знайомиться зі своїм далеким родичем Семом — грубуватим, неотесаним колишнім моряком, який живе в Нью-Йорку вже давно, але так і не адаптувався до "витонченого життя".
Це класична історія про те, як два абсолютно різні світи — вишукана дівчина з освітою та "вуличний" хлопець з "золотим серцем" — поступово знаходять спільну мову.

(Для нього вона 13-а племінниця його 4-ї тітки. Тіткою може бути, як сестра одного з батьків, так і дружина одного з братів батьків. Знаючи як азійці ведуть і пам'ятають своє генеалогічне дерево 4-ю тіткою може бути сестра пра-пра-пра дідуся чи бабусі. Інакше кажучи вони далекі "родичі")

Чоу Юн Фат, відомий своїми ролями у бойовиках Джона Ву, тут демонструє неймовірну глибину та ніжність. Його персонаж Сем — це втілення справжньої, жертовної любові.

Фільм чудово передає меланхолійний настрій осіннього Нью-Йорка 80-х років. Місто тут виступає не просто декорацією, а третім головним героєм, який об’єднує самотні душі.

Фільму притаманна емоційна щирість та справжність. Це не типова "солодка" мелодрама. Це доросле кіно про еміграцію, самотність, помилки молодості та про те, що іноді справжнє кохання — це вміти відпустити або дочекатися правильного моменту. Фінал фільму є одним з найбільш еталонних у світовому кінематографі. Саме ця пауза, цей погляд, ця невимовна надія на те, що час, який вони провели окремо, лише зміцнив їхнє почуття, роблять стрічку незабутньою. Це той випадок, коли не потрібні гучні зізнання, бо все зрозуміло без слів.

Фільм став класикою, яка змінила уявлення про жанр романтики в Гонконзі, відійшовши від яскравого екшену до тихої, споглядальної драми.

«An Autumn's Tale» — це кіно про тихе кохання, яке не кричить про себе, а виявляється у дрібницях: у приготованій їжі, вчасно сказаному слові чи просто в підтримці, коли світ навколо руйнується. Це фільм-спогад, фільм-настрій, який залишає після себе легке відчуття тепла.

Тим, хто цінує класичні драми про стосунки, атмосферне кіно про еміграцію та акторську гру високого рівня з простотою та без глянцю.

І звісно я не буду мовчати про вроду однієї з найчарівніших актрис у світі. Її краса має ту саму рідкісну «живу» красу, мінімум надмірностей, максимум харизми та інтелекту в погляді.
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: