Найгарніше аніме - Рецензія до фільму «Мандрівний замок» / Howl's Moving Castle

Сценарій аніме написаний за мотивами однойменного фентезійного роману англійської письменниці Діани Вінн Джонс. Але Міядзакі дещо переробив сюжет та змінив характери персонажів.
Сюжет розгортається у казковому світі, котрий дечим нагадує Європу XIX століття. Вісімнадцятирічна Софі, осиротіла капелюшниця, зустрічається з Хаулом, відомим чарівником. Він рятує дівчину від двох солдатів, які переслідували її. Ця подія привертає увагу Відьми Пустирищ, яка накладає на Софі закляття. Воно перетворює дівчину у 90-літню бабусю, якій ніхто не вірить. Ця подія змусила Софі покинути рідний дім та вирушити на пошуки Відьми, щоби зняти закляття.
Краще не кохати, бо тоді й не втратиш кохання. Коли Софі стає старенькою, вона повторює це, як мантру. «Добре, що старі вже нічого не втрачають»
Хаул дуже цікавий персонаж. Він неймовірно привабливий з вишуканими манерами, цікавий. Але чи це реальний Хаул, чи образ, який він сам створив? Його перетворення на чудовисько не раптові, він бореться зі злом, втрачає силу, йому важко повернутись в образ красеня. Яка його внутрішня мотивація? Чому він це робить? Адже він не має серця. Ідеальний образ Хаула, який він сам створив для себе, зникає. Навіть колір волосся стає чорний, а не білий.
Те саме з Софі. Коли вона висловлює своє кохання, коли щиро допомагає іншим, коли радісна і відверта, вона знову стає молодою дівчиною. Проблема Софі в тому, що вона сама не вірить у свою привабливість, не вірить, що може бути коханою.
У фільмі багато сюжетних поворотів, багато персонажів зі своїми історіями. Думаю, у кожного глядача є свої струни душі, на яких зіграє чарівник Міядзакі. Як можна було створити щось настільки неймовірне? Це третій фільм Міядзакі, який я подивилась. Чомусь мене зовсім не зачепив оскароносний «Віднесені привидами», але зачарував цей.
У фільмі дуже сильні антивоєнні мотиви. Мені важко про це писати, бо в кожного своя межа сприйняття війни на екрані, коли вона є в житті. Навіть, коли це аніме, навіть коли літаки з бомбами мають мультяшний вигляд – це страшно і сумно. Дуже зворушують слова Хаула коханій Софі «Я так довго тікав від війни, але тепер маю кого захищати». Проте його стрімке перетворення на відважного воїна більше схоже на лють, що майже знищила його самого.
Цікаво показана тема старості. Якщо молода Софі хвилювалась, як вона виглядає, була невпевнена в собі, то бабуся Софі робить те, що для неї важливе, що вважає правильним і потрібним.
Але це все про сюжет та про героїв, але як можна описати красу цього аніме? Не відірвати очей. Та ще й музика прекрасна.