Арсен Гребенюк

"Удачі, веселися, не вмирай" – це смішно-похмура суміш "Матриці", "Все, завжди і водночас" і "Електричного штату" (книги, а не фільму!).

Одного вечора в кафе заходить бомж і заявляє, що світ ось-ось поневолить ШІ. Дехто приєднуються до чоловіка, щоб бува не зарізав, ще двоє стають на його бік добровільно. І далі група вирушає до місця, де в той самий ШІ треба вставити чарівну флешку. В дорозі розкривається передісторія головних героїв, з яких найкраща про двох учителів, чиї учні міцно засіли в смартфонах з бомбардіро крокоділо. Потім з'являється... кіт, складений з котів, який їсть людей і блює конфеті. І ти думаєш "що це в біса таке"? Але в фіналі все стає зрозуміло. Саме фінал з віртуальною реальністю витягує фільм. Він доволі похмурий, але одночасно дає зрозуміти, що проблема не в смартонах і ШІ, а в головах людей. І щось міняти треба там.

Загальна якість виконання справляє враження прикрашеної низькобюджетки. Все детально, гарна робота з кольором, багато подій не дуже серйозні чи й явно бутафорські. Але тут це працює, бо тема ШІ-слопу проходить через увесь фільм. Та й його самого зручно порізати на короткі відео.

Це глузування з захоплення примітивними розвагами, але воно лишає надію, що колись ми його переростемо. Чи хоча б захоплення ШІ-генерованим контентом. Врешті-решт після перемоги починається нова пригода і нова боротьба, яку ми охоче приймемо під гаслом "Удачі, веселися, не вмирай". Питання в тому, хто нам її запропонує.
3 з 3 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: