Свіжі враження від перегляду

Svyatoslav Zubchenko 19 жовтня 2018, 23:12

Щойно повернувся з кінотеатру.
1) Зал був майже порожнім, і це шкода. Окремо хотілося б сказати, що дивна політика, коли українське кіно у Львові в прокаті всього 1 тиждень, 1 раз на добу, ще й не у всіх кінотеатрах. Так фільми точно не будуть відбивати витрачений на них бюджет.
2) По реакції глядачів бачив, що декого дивувало і насторожувало, а то й нервувало це кіно. Бо фільм не мав гострого сюжету, типового для ігрового кіно. АЛЕ це ж було видно ще з трейлерів. До того ж ви пішли на фільм Лозниці, і перш ніж піти в кіно, то можна було хоча б поцікавитися, що це за фільм і хто його автор.
3) Тепер ad rem. Фільм рівно такий, який нам обіцяє трейлер. Тобто бачимо набір сцен, де актори грають просто нереально якісно, як для нашого кіно. І в тих сценах показують сумні, страшні і жорстокі речі, але водночас відчувається якийсь абсурд усього, що робиться на Донбасі, і від цього абсурду іноді навіть сміятися хочеться. Хоч як можна сміятися, коли йде війна, сміятися з війни. От такі ось емоції.
4) Людям, відірваним від реальності, хто міфологізує війну, ідеалізує її, фільм може видатися несправжнім і не сподобатися, бо там не показують українців Донбасу, які хочуть повернутися в Україну, натомість показують малокультурний, бідний народ, яким промили мізки. І виникає питання, чи хочемо ми таких приймати і чи варта? Питання, на яке немає однозначної відповіді. І попри те, що моральна пустка, зображена у фільмі, характерна для всіх країн пост-радянського простору, та й для людств в цілому, все ж Донбас стає символом цього абсурду так само, як Чорнобиль став символом страшної катастрофи.

P.S. Сподіваюся, що цей фільм вистрілить на Оскарі і Україні отримає статуетку. Хоча, тут як повезе...
P.P.S. Цікаве обрамлення фільму - Лозниця показує акторів, що грають долі і долі акторів.