permanenthermit

Попередження: рецензія містить спойлери

Фільм «300 спартанців» вже давно став своєрідним мемом у кінематографічній індустрії. Це пов’язано здебільшого з тим, що його режисером був славнозвісний Зак Снайдер, якого глядач може знати завдяки фільмам «Хранителі» та «Ліга Справедливості». Цікаво, що усім трьом кінострічкам притаманний спільний ряд ознак, так званий «снайдерівський набір». Тут є і надміру драматична сцена з кладовищем у дощову погоду, і нехтування першоджерелом заради перебільшеної, ба навіть комічної епічності, і навіть фантастичні, нелогічні елементи, гіперболізація людських можливостей (чого лише варті неймовірні навічки альпінізму, які демонструють герої) що у випадку з твором про реальні історичні події (навіть за умови, що це їх довільне трактування) є не зовсім доречним. Попри відверту неправдоподібність та нелогічність фільму, у нього є і свої переваги. Наприклад акторський склад та динамічність сюжету дозволяють переглядати цей твір з певним зацікавленням. Деякі сцени битв хоч і здаються стратегічно безглуздими (що здебільшого обумовлено хаотичними діями спартанців та відсутністю у воїнів практичного бойового спорядження), проте вони займають одну з ключових ролей у фільмі, адже з ними пов’язано більшість кульмінаційних моментів. На мою суб’єктивну, і підкріплену антипатією до Зака Снайдера, думку, фільм не вартий такого ажіотажу і не виправдовує очікування глядача. Проте він чудово виконує розважальну функцію, адже у ньому присутні і певні комічні елементи.
1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: