Арсен Гребенюк

"Чорний телефон", знятий за оповіданням сина Стівена Кінга, збирає все те, що можна назвати Кінгівським набором штампів. Це було б недоліком, якби сюжет прагнули підігнати під сучасність. Але "Чорний телефон" знято ніби фільм кінця 70-х і про кінець 70-х.
Як і не могло бути інакше, є містечко, в якому зникають діти. У головного героя Фінні сестра, що бачить віщі сни, та звичайно ж жорстокий батько. Саме собою, що мусить бути тема підліткової жорстокості, не дуже ефективної поліції, містичної сили та трішечки релігії. Коли Фінні викрадає злочинець на прізвисько Хапач, хлопцеві допомагають привиди попередніх жертв, повідомляючи підказки через чорний телефон. І навіть невдачі в спробі втекти складаються в чіткий план як здолати лиходія.
Сюжет дуже передбачуваний, хоча тут це не є недоліком. Ви дивитеся наслідування творів Кінга. Кожна сцена посилається на його книги. Це як атракціон, про який ви знаєте куди і як він вас довезе, але все одно хочете на ньому проїхатись.
Атмосфера американських 70-х зображена добре (принаймні те, як ми собі уявляємо 70-і) і актори грають свої невигадливі ролі. Все підкорено сценарію, який використовує добре відомі штампи там, де їм і треба бути.
Фільм проте важко сприймати як самостійний твір. Це якась сторінка в великій історій всесвіту Стівена Кінга. Й те, що все відбувається логічно в основному сюжеті, не скасовує нелогічності та недосказаності передумов. По-перше чому містичний чорний телефон взагалі висить у підвалі, де ман'як утримує своїх жертв? Навіщо телефон у порожньому підвальному приміщенні приватного будинку? А якщо він вже не вперше дзвонить, хоча вимкнений, чому Хапач його не позбувся? А для того, щоби був сюжет!
Неясна мотивація Хапача. Він відсилає до образу Фіннового батька та "карає" дітей. Чому? Навіщо? Щоб зігнати на них своє важке дитинство? Чому носить маску диявола? Що було з мамою Фінні та його сестри? Чому привиди виходили на зв'язок саме в такому порядку? Лишається додумувати самотужки.
Але в центрі сюжету все-таки історія втечі, зустрічі зі злом, у якій рано чи пізно доведеться навчитися боротися самотужки - без друзів і доброзичливих привидів.
Фільм дещо нагадав "Заборонений прийом", де треба було зібрати нібито випадкові речі, щоб утекти з психлікарні. "Чорний телефон" використовує цю схему без надмірних відступів і пропонує шаблонну історію, що могла бути знята як у 2022, так і десь у 90-і. Але тим вона і приваблива, що це атракціон, парк розваг на тему "короля жахів".
3 з 3 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Lex
Насправді, це той випадок, коли фільм кращий за оповідання. Бо оповідання зовсім куценьке. У фільмі хоча б підіймається тема домашнього насилля. Я так зрозумів, що маски у фільмі відповідають настрою Хапача, за ними він ховається щоб мати змогу творити нелюдяні вчинки. Це як у випадку з "Червоним Драконом" Томаса Гарріса, де Френсіс Долархайд уявляв себе Червоним Драконом і вбивав людей. За його логікою вбивав не він, а Дракон.
У оповіданні всього цього немає. Там можна знайти тільки відсилання до "Воно" Кінга-старшого. Бо злочинець там - це клоун з кульками, щоправда кульки не червоного, а чорного кольору.
 

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: