Михайло Бєліков
Mykhailo Bielikov
Дата народження: 20 лютого 1940
Знак зодіаку: Риби
Дата смерті: 27 березня 2012 (72 роки)
Місце народження: Харків, Українська рср, срср [зараз Харків, Україна]
Всього фільмів (на сайті): 11
Ролі: режисер ★ 5 (7), сценарист ★ 5.75 (3), кінематографіст (3), Director of Photography (1)
український кінорежисер, сценарист, кінооператор.
1959-1963 роках навчався та закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії у москві.
У 1972–1973 роках навчався та закінчив Вищі курси режисерів і сценаристів у московії
Біографія
Працював на Харківській студії телебачення. Від 1963 – на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка; як оператор зняв фільми: «Стежки-доріжки» (1964, реж. О. Борисов, А. Войтецький), «Казка про Хлопчиша-Кибальчиша» (1965, реж. Є. Шерстобитов), «Та, що ... входить у море» (1966), «Хто повернеться – долюбить» (1967, реж. Л. Осика), «Білі хмари» (1968), «Варчина земля» (1969, реж. А. Буковський) тощо.
Як режисер поставив т/ф «Стара фортеця» (1973, 3 серії, режисерський дебют) і повнометражні фільми «Червоний півень плімутрок», «Ральфе, здрастуй!» (обидва – 1975), «На короткій хвилі» (1977, співавт. сценарію), «Незрима робота» (1979), «Ніч коротка» (1981, співавт. сценарію; Ґран-Прі МКФ у Мангаймі, ФРН, 1982).
«Які ж були ми молоді» (1986; Державна премія України ім. Т. Шевченка, Головний приз Всесоюзного кінофестивалю, Алма-Ата, 1986), «Розпад» (1989; Золота медаль Міжнародного кінофестивалю, Венеція; Ґран-прі МКФ екологічних кіно- і телефільмів у Сантандері, Іспанія) та ін.
З 1987 року був першим секретарем правління, з 1996 по 2005 рік – Головою Спілки кінематографістів України (усього очолював спілку 19 років). Був одним з засновників Національної академії мистецтв України, а у 1997 році став дійсним членом Національної академії мистецтв України.
Лауреат низки премій та звань: Республіканська премія ЛКСМУ ім. М. Островського (1982), Національна премія України ім. Тараса Шевченка (1986), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988), Народний артист України (2000).
Помер 27 березня 2012 року; похований на кладовищі смт Козин.
Знайдено 3 результати
7.3 Сюжет
Герой фільму втік від свого минулого життя і практично викинув його з голови. Та смерть батька змушує його повернутися в рідне село, де всі примари минулого знову оживуть водночас. Та не тільки нелегкі випробування та душевні муки чекають його там.За радянсько-комуністичних часів було поширене таке явище, як розкуркулення. Куркулі, вони ж заможні селяни, були піддані численним обшукам з конфіскацією всієї власності і подальшим виселенням. Розкуркулення - великий злочин проти українського селянства, який знайшов як активних прихильників (більшість послідовників радянської влади), так і супротивників - мешканців усіх сіл України, які через це зазнали величезного горя, поневірянь і зрештою Голодомору . Батько головного героя Олександр всіляко сприяв руйнуванню заможних господарств. Чоловік був повністю впевнений, що чинить правильно, на благо всього народу. Сусід Олександра також мав велике господарство і відчував, що зовсім скоро його спіткає та ж доля, що і інших куркулів. Щоб убезпечити себе від примусової конфіскації, чоловік вирішує добровільно віддати все своє майно, при цьому попередивши Олександра про можливий замах на своє життя. Товариш Андрєєв, уповноважений ЦК, активно допомагав Олександру, агітуючи громадян самостійно віддати пшеницю, щоб прогодувати робочих у місті, а також закупити нове обладнання. Селяни виявилися небайдужими до долі інших людей і швидко відгукнулися на заклик. Якщо дивитися фільм Білі хмари, можна побачити, що Андрєєва спіткала сумна доля.
Білі хмари (1968)
White Clouds
Читати опис
Герой фільму втік від свого минулого життя і практично викинув його з голови. Та смерть батька змушує його повернутися в рідне село, де всі примари минулого знову оживуть водночас. Та не тільки нелегкі випробування та душевні муки чекають його там.За радянсько-комуністичних часів було поширене таке явище, як розкуркулення. Куркулі, вони ж заможні селяни, були піддані численним обшукам з конфіскацією всієї власності і подальшим виселенням. Розкуркулення - великий злочин проти українського селянства, який знайшов як активних прихильників (більшість послідовників радянської влади), так і супротивників - мешканців усіх сіл України, які через це зазнали величезного горя, поневірянь і зрештою Голодомору . Батько головного героя Олександр всіляко сприяв руйнуванню заможних господарств. Чоловік був повністю впевнений, що чинить правильно, на благо всього народу. Сусід Олександра також мав велике господарство і відчував, що зовсім скоро його спіткає та ж доля, що і інших куркулів. Щоб убезпечити себе від примусової конфіскації, чоловік вирішує добровільно віддати все своє майно, при цьому попередивши Олександра про можливий замах на своє життя. Товариш Андрєєв, уповноважений ЦК, активно допомагав Олександру, агітуючи громадян самостійно віддати пшеницю, щоб прогодувати робочих у місті, а також закупити нове обладнання. Селяни виявилися небайдужими до долі інших людей і швидко відгукнулися на заклик. Якщо дивитися фільм Білі хмари, можна побачити, що Андрєєва спіткала сумна доля.
Сюжет
У далекі роки, коли в усій країні щойно відгриміла війна, жив був хлопчик Хлопчиш із прізвиськом Кибальчиш. Але знову несподівано прийшла біда. Через Чорні Гори на країну напав проклятий Буржуїн. І ось знову рвуться снаряди, свистять над головою кулі. З буржуїнами б'ються наші загони й гінці мчать кликати на допомогу Червону армію. На допомогу до них примчав Хлопчиш-Кибальчиш.
The Tale of Malchish-Kibalchish (1965)
The Tale of Malchish-Kibalchish
Читати опис
У далекі роки, коли в усій країні щойно відгриміла війна, жив був хлопчик Хлопчиш із прізвиськом Кибальчиш. Але знову несподівано прийшла біда. Через Чорні Гори на країну напав проклятий Буржуїн. І ось знову рвуться снаряди, свистять над головою кулі. З буржуїнами б'ються наші загони й гінці мчать кликати на допомогу Червону армію. На допомогу до них примчав Хлопчиш-Кибальчиш.
Сюжет
Коротка поетична притча про початок людського життя та місце людини у світі. З маси людських тіл на сонячному пляжі виокремлюється одна родина. Маленька дівчинка грає на березі моря, і воно стелиться перед нею наче вільна поетична стихія буття. Поруч – її батьки, їхня присутність настільки природна, немов вода і пісок. А десь неподалік вирує буденне життя.Мови: не розмовляють, титри моск.
Та, що входить у море (1965)
Entering the Sea
Читати опис
Коротка поетична притча про початок людського життя та місце людини у світі. З маси людських тіл на сонячному пляжі виокремлюється одна родина. Маленька дівчинка грає на березі моря, і воно стелиться перед нею наче вільна поетична стихія буття. Поруч – її батьки, їхня присутність настільки природна, немов вода і пісок. А десь неподалік вирує буденне життя.Мови: не розмовляють, титри моск.
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Бєліков Михайло Олександрович
Фільтр Скинути фільтри