український звукооператор та звукорежисер, заслужений діяч мистецтв України.
Понад 40 років працював звукооператором та режисером Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії. Завдяки йому не один десяток співаків, які живуть не лише в Україні, а й за її межами, розкрили свій талант. Саме Стріхович уперше випустив в етер ще нікому не відомого Іво Бобула з піснею «Якщо любиш — кохай» на слова Михайла Ткача, музику Левка Дутківського.
Дружба та плідна співпраця пов'язувала його з Володимиром ... Івасюком. Вони познайомилися на студії 1966 року, де гурт «Смерічка» записував до новорічної програми фонограму пісні «Сніжинки падають». А вже 1967 року В. Стріхович записав пісню В. Івасюка «Я піду в далекі гори», яку було включено в програму «Камертон доброго настрою». А 13 вересня 1970 року на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми «Камертон доброго настрою» прозвучала прем'єра пісні, яка стала радянським хітом і українським шлягером на всі часи — «Червона рута» Володимира Івасюка у виконанні автора та Олени Кузнєцової. Путівку в життя їй дав теж звукорежисер Василь Стріхович.
Аудіозаписи Василя Стріховича і зараз вважаються неперевершеними, хоча робилися старими технічними засобами. Музиканти кажуть, що у Стріховича 200-відсотковий слух. А ще він умів проникнути в суть твору, відчути справжню талановиту пісню та виконавця і завжди намагався допомогти їм розкрити свій талант.
Василь Іванович Стріхович похований під Києвом у м. Буча.
Знайдено 4 результати
Володимир Івасюк. Життя моє – обірвана струна... (2007)
Volodymyr Ivasiuk. Zhyttia moie – obirvana struna
| Жанр: | біографія музичний документальний |
|---|---|
| Країни: | Україна |
| Прем'єра в світі: | 4 березня 2007 |
| Тривалість: | 58 хвилин (00:58) |
| Режисер: | Сергій Сотниченко |
Про Володимира розповідають найближчі люди — сестри Галина і Оксана, друзі й партнери за творчістю: Василь Стріхович, Левко Дутківський, Володимир Вознюк, Роман Кудлик, Юрій Рибчинський, Богдан Стельмах і багато інших. Не менше сказав про себе у фільмі сам Івасюк.
Документальна стрічка містить унікальні кадри — любительські та професійні, яких досі ніхто не бачив. Є серед них жартівливі кінозамальовки, зняті самим Володимиром з собою у головній ролі.
Пісні серця (2004)
Songs of the Heart
| Жанр: | біографія історичний музичний документальний |
|---|---|
| Країни: | Україна |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 2004 |
Фільми циклу:
«Два кольори», «Києве мій», «Кохана»,
«Летять, ніби чайки», «Марічка», «На долині туман», «Рідна мати моя»,
«Червона рута», «Черемшина», «Чорнобривці».
Червона рута Володимира Івасюка (1988)
Chervona ruta Volodymyra Ivasiuka
| Жанр: | біографія історичний музичний документальний |
|---|---|
| Країни: | СРСР Україна |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1988 |
| Тривалість: | 60 хвилин (01:00) |
| Режисер: | Василь Стріхович |
Про співака і композитора розповідають: Василь Стріхович — режисер телебачення, співаки Назарій Яремчук і Василь Зінкевич, письменник Степан Пушик, співачка і педагогиня з вокалу — Олена Кузнєцова, а також співачки й солістки ВІА "Смерічка" Софія Ротару і Мирослава Єжеленко.
Чернівецьке телебачення, 1988 рік.
Мови: московською говорять: Єжеленко та Ротару ~ 3%
Червона рута (1972)
Red Ruta
0+| Жанр: | мюзикл тв-фільм музичний |
|---|---|
| Країни: | СРСР |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1971 |
| Тривалість: | 45 хвилин (00:45) |
| Режисер: | Vasylj Selezinka, Роман Олексів |
Перший український мюзикл комуністично-московської доби.
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Стріхович Василь Іванович
Фільтр Скинути фільтри