Мар'ян Крушельницький
Marian Krushelnytskyi
Дата народження: 18 квітня 1897
Знак зодіаку: Овен
Дата смерті: 5 квітня 1963 (65 років)
Місце народження: Pyliava, Kingdom of Galicia and Lodomeria, Austria-Hungary [now Buchach Raion, Ternopil Oblast, Ukraine]
Всього фільмів (на сайті): 4
Ролі: актор
Український актор, театральний режисер, професор, один з фундаторів українського театру. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.
Народився 18 квітня 1897 року в селі Пилява, нині Бучацького району Тернопільської області (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина) в родині небагатих галицьких селян Михайла Антоновича та Марії Йосипівни Крушельницьких. У віці трьох років з батьками переїхав до села Глещава.
Навчався у парафіяльній школі в Глещаві, у Теребовлянськ ... ій (з 1907), потім Львівській українській, з 1910 року в Тернопільській українській гімназіях (в 1913/1914 навч. році був учнем VIIb класу, його однокласником був Антін Король). Був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори».
У період існування маріонеткової Галицької ССР мав якусь посаду. Наприкінці 1923 року театр товариства «Руська Бесіда» було ліквідовано, а згодом у Галичині закрили всі українські культурні заклади. Крушельницький виїжджає до Праги, де вступає на філософський факультет Празького університету. У 1924 році їде в Українську РСР, а в грудні цього ж року вступає до театру «Березіль» у Києві (з 1926 року — в Харкові), де працювали такі видатні діячі театрального мистецтва, як режисер-постановник і художній керівник театру Лесь Курбас, актори Амвросій Бучма, Данило Антонович, Наталя Ужвій.
Першою режисерською роботою М. Крушельницького в Харкові була постановка п'єси В. Катаєва «Квадратура кола» на сцені театру «Веселий Пролетар» у 1928 році.
У 1933—1952 роках — художній керівник, режисер та актор Харківського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Член ВКП(б) з 1943 року.
У 1952—1963 роках — актор та головний режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Працюючи в Києві, Крушельницький досяг розквіту акторської і режисерської майстерності в ролі Омелька і Борулі в п'єсі «Мартин Боруля» Карпенка-Карого. Падури «Маклена Граса» М. Куліша, Б. Хмельницького у виставі «Б. Хмельницький» О. Корнійчука, Ліра «Король Лір» В. Шекспіра; як режисер постановок «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги. Знімався в кінофільмах «Ягідка кохання», «Кривавий світанок», «Мартин Боруля», «Суєта» та інших. З 1952 року і майже до останніх днів працював у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курс режисури та майстерності актора.
Світлина звідси: https://openkurbas.org/collection/mar-yan-krushelnytskyy-aktor-rezhyser-f-17232/
Знайдено 4 результати
6.4 Сюжет
1905 рік. Селянин Марко Груша повертається до рідного села та очолює боротьбу проти поміщиків за землю. Його арештовують, але згодом звільняють. Після звільнення його боротьба стає ще запеклішою.Екранізація повісті Михайла Коцюбинського «Fata Morgana». Дебют Ади Роговцевої у кіно.
У 2025 році знайшли українську версію фільму.
Кривавий світанок (1957)
Bloody Dawn
Читати опис
1905 рік. Селянин Марко Груша повертається до рідного села та очолює боротьбу проти поміщиків за землю. Його арештовують, але згодом звільняють. Після звільнення його боротьба стає ще запеклішою.Екранізація повісті Михайла Коцюбинського «Fata Morgana». Дебют Ади Роговцевої у кіно.
У 2025 році знайшли українську версію фільму.
Сюжет
Головний герой фільму — чиновик Мартин Боруля вирішив стати дворянином через сварку з паном Красовським. Паралельно він відправив старшого сина Степана у місто на держслужбу, а свою доньку Марисю хоче видати заміж за регістратора з міської ратуші.
Мартин Боруля (1953)
Martyn Borulya
Читати опис
Головний герой фільму — чиновик Мартин Боруля вирішив стати дворянином через сварку з паном Красовським. Паралельно він відправив старшого сина Степана у місто на держслужбу, а свою доньку Марисю хоче видати заміж за регістратора з міської ратуші.
Сюжет
У картині зроблена спроба відобразити одну зі сторінок визвольного руху в Україні — повстання Коліїв (кріпаків, ремісників і рибалок) проти свавілля феодалів і польської шляхти, яке завершилося жорстокою розправою царськими каральними експедиціями 1768 року. Кінострічка розповідає про події 1768 року, коли на Правобережній Україні спалахнуло народне повстання проти польського гніту. Герой фільму Семен Неживий — це одна з найкращих і небагатьох ролей у кіно чудового театрального актора Олександра Івановича Сердюка (батька популярного українського актора Леся Сердюка). Поблукавши по чужині, повертається в рідне село, де застає страхітливу убогість і голод. Герой організовує бідноту на повстання, але його гаряча душа не бачить, що найближчі його сподвижники — представники козацьких старшин Максим Залізняк і Іван Ґонта — в своїх інтересах використовують повстання. Врешті-решт саме вони і зраджують повстанців.
Коліївщина (1933)
Koliivshchyna
Читати опис
У картині зроблена спроба відобразити одну зі сторінок визвольного руху в Україні — повстання Коліїв (кріпаків, ремісників і рибалок) проти свавілля феодалів і польської шляхти, яке завершилося жорстокою розправою царськими каральними експедиціями 1768 року. Кінострічка розповідає про події 1768 року, коли на Правобережній Україні спалахнуло народне повстання проти польського гніту. Герой фільму Семен Неживий — це одна з найкращих і небагатьох ролей у кіно чудового театрального актора Олександра Івановича Сердюка (батька популярного українського актора Леся Сердюка). Поблукавши по чужині, повертається в рідне село, де застає страхітливу убогість і голод. Герой організовує бідноту на повстання, але його гаряча душа не бачить, що найближчі його сподвижники — представники козацьких старшин Максим Залізняк і Іван Ґонта — в своїх інтересах використовують повстання. Врешті-решт саме вони і зраджують повстанців.
Сюжет
Друга (після «Васі-реформатора») комедія Олександра Довженко є «радянською» комедією. Розповідає про незаконнороджене немовля, якого вперто хоче позбутися його «творець» перукар Жан Ковбасюк. Йому це вдається, але коли він дізнається, що мати дитини у народному суді спромоглась здобути аліменти, обіцяє бути гарним батьком. Все, що йому залишається — знайти дитину, якої він тільки-но з великими труднощами позбувся. Фільм густо насичений карколомними трюками, комедійними ситуаціями та гонками. «Головним клоуном» фільму є Дмитро Капка, який навчався драматичного мистецтва у Варшаві під час дипломатичного відрядження, у якому перебував разом з Довженком. Переобтяжену довжелезними кадрами, затянуту 20-хвилинну картину врятовує монтажер Григорій Гричер-Чериковер. Після цього фільму виникне талановитий дует: Довженко та Демуцький, який буде знімати разом ще декілька фільмів.«Ягідку кохання» Довженко не вважатиме своїм творчим доробком.
Ягідка кохання (1926)
Love's Berries
Читати опис
Друга (після «Васі-реформатора») комедія Олександра Довженко є «радянською» комедією. Розповідає про незаконнороджене немовля, якого вперто хоче позбутися його «творець» перукар Жан Ковбасюк. Йому це вдається, але коли він дізнається, що мати дитини у народному суді спромоглась здобути аліменти, обіцяє бути гарним батьком. Все, що йому залишається — знайти дитину, якої він тільки-но з великими труднощами позбувся. Фільм густо насичений карколомними трюками, комедійними ситуаціями та гонками. «Головним клоуном» фільму є Дмитро Капка, який навчався драматичного мистецтва у Варшаві під час дипломатичного відрядження, у якому перебував разом з Довженком. Переобтяжену довжелезними кадрами, затянуту 20-хвилинну картину врятовує монтажер Григорій Гричер-Чериковер. Після цього фільму виникне талановитий дует: Довженко та Демуцький, який буде знімати разом ще декілька фільмів.«Ягідку кохання» Довженко не вважатиме своїм творчим доробком.
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Крушельницький Мар'ян Михайлович
Фільтр