Мови: українська, російська
Дата прем'єри неправильна.
Тарас Шевченко кохається з жінками, п'є горілку в компанії гультіпак, тобто поводиться як звичайна людина, що не вкладається в координати традиційних потрактувань його життя як суцільної національно-визвольної боротьби. І водночас це драма Кохання з великої літери, Кохання, яке могло відбутися, мало відбутися, але не відбулося.
Фільм створено за матеріалами серіалу ''Тарас Шевченко. Заповіт" (1992-1997)
Музична казка для дітей про пригоди коваля Михайла. По дорозі на Запорізьку Січ молодий коваль звільнив брата своєї коханої. У щасливому фіналі казки головні герої Михайло і Леся грають пишне весілля.
В основі покладено повість Марка Вовчка «Павло Чорнокрил». Головний герой, Павло, охоплений пристрастю до молодої красуні Варки, вбиває свою дружину Анну заради можливості бути з коханкою.
1930 рік – сталін розпочав ліквідацію "інакомислячих". Поки що це не масовий терор, але вбивства вже відбуваються. Діяч ВКП(б), опозиціонер Дмітрій Карамазов, з дружиною і товаришем приїздять на відпочинок у невеличке провінційне містечко на березі Дніпра. Мальовнича природа, чепурні будиночки у садках – ніщо не віщує біди, хоча вона вже поруч... Дві красуні, співробітниці ГПУ, також приїхали сюди, але не відпочивати. Вони мають здійснити заздалегідь розроблений план знищення Карамазова.
За мотивами однойменного роману Миколи Хвильового.
Дату прем'єри вказано неправильно. (для того щоб ранжувалося)
Совєти намагаються встановити свої порядки на знову окупованих ними землях на заході України. УПА — повстанська армія — чинить опір їхній політиці. Заручником цієї війни «без правил» стає мирне населення, і у першу чергу — родичі повстанців.
Серіал складають десять фільмів, в основі яких любовно-еротичні твори української літератури від середини XIX століття до наших днів. Фільми досліджують Любов як багатовимірне явище. Це своєрідний ретроспективний зріз історії суспільства, культури, мистецтва. Простежуються зміни у ставленні до жінки, матері, коханої.
Дата прем'єри неправильна. (додано щоб ранжувалося на сайті)
Придніпровські містечка й села в Україні, узбережжя Флориди, Бермудський трикутник — місця дії фільму. Нащадка українців, які колись емігрували за океан, Ореста, шаленим вітром стихій закидає в українське село. Власне, це стихія самої історії, котра розвіяла українців по світах. У стилістиці поетичного кіно, через химери людських фантазій і вчинків, автори поєднують свого героя з коханою дівчиною, Катериною.
Дія фільму відбувається на початку XIX століття у гуцульських Карпатах. Коли Дмитра забрали у рекрути, староста Юріштан хитрістю одружився на його коханій Катерині. Втікши від муштри у гори, Дмитро став отаманом опришків – народних месників. Особливої радості від грабунку і смертей невинних гуцул не відчував, а дедалі більше думав про Катерину.
Дата прем'єри вказана неправильно. (для того щоб ранжувалося) Постер від вистави 2019 року http://dramteatr.uz.ua/repertuar/15-repertuar/vistavi/733-zhmenyaki.html
Про нелегку і повну трагізму долю однієї підкарпатької родини протягом кількох поколінь. Події відбуваються у непрості 30-40-ті роки. Батько-Жменяк намагається правдами й неправдами зібрати більше землі у своє володіння. Але не всі розуміють, що всю ту землю він все одно розділить між дітьми, коли прийде час помирати, і просто заздрять його володінням. Тим часом у дітей свої драми та трагедії, бо одна справа кохати когось, а інша справа — що батько про це думає, та кого він бачить за дружин своїм синам. А тут ще й зміни влади, тут ще й війна…
Випадок зводить студента Донецького політехнічного інституту Анатолія Краска, володаря прекрасного сильного голосу, з колишнім співаком Коробейченко. Всупереч волі батька, нащадка шахтаря, герой відмовляється від аспірантури в москві та під керівництвом нового друга починає серйозно готуватися до свого першого сольного виступу.
У фільмі звучать музичні композиції: Себастьяна Баха, Шарля Ґуно́, Джузепе Верді, Семена Гулака-Артемовського, Миколи Лисенка, Анатолія Кос-Анатольського; моск.П. Чайковского, М. Ґлінки, А. Ґурільова, українські та московські народні пісні.
Друга світова війна розкидала сім'ю карпатської селянки Ярослави Петрин. Вона затята комуністка, а її чоловік, син та дочка виступають за підтримку ОУН-УПА. Під час будівництва оборонних споруд її було поранено. Так Ярослава опинилася у глибокому тилу, де після одужання працювала на заводі, не шкодуючи сил заради миру. А коли фронти відкотилися з рідного краю, вона повернулася додому. Проте «мирний час» став для неї часом великих випробувань — спецслужби СРСР вели боротьбу з національно-визвольними змаганнями українців. Треба було обирати — по чий бік твоя боротьба.
Комбайнер Василь Білань після весілля вирішив одразу поїхати на Поволжя на жнива. Там отримав пам'ятний подарунок — за працю. Хотів до дружини повернутись, але хлопці покликали на Алтай — там сніг випав і хліб гине. Допоміг зібрати хліб і стало зрозуміло, що без нього все розтягнуть по особистих коморах...
Екранізація однойменної п'єси Івана Котляревського.
Дія опери відбувається в Україні на Полтавщині. Джерелом твору є життя українського суспільства на початку XIX ст., лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади. У фільмі розповідається про розлуку дівчини з коханим-бідняком та одруження з немилим багатієм.
Фільмування відбувалося у Київському та Переяслав-Хмельницькому музеях народної архітектури і побуту УРСР.
Маленька станція Подбєдня, розташована на росії, нічим не відрізняється від інших російських місць. Але в роки Другої Світової війни в цьому районі йшли запеклі бої.
Фільм розповідає про жінку, Наталку Нечай, яка працює оператором прокатного стану. Її особисте життя не склалося, вона розійшлася з чоловіком, у дорослих дітей проблеми: син розлучився з дружиною, донька, яка має складати іспити, вирішила вийти заміж. Незважаючи на все це, Наталка закохується у приїжджого археолога Федора та з новими силами починає вирішувати нелегкі життєві проблеми.
Фільм розповідає про непросте життя молодих механізаторів, які працюють над будівництвом зрошувального каналу в степу. У кожного з них свої проблеми. В одного – тюремне минуле. У двох – ворожнеча з часів навчання в ПТУ. Хтось незадоволений зарплатою і вважає інших дармоїдами. Один з них закохався в Аню – матір-одиначку з малолітньою дитиною. У ході важкої роботи вони поступово знаходять спільну мову, переглядають свої погляди на життя і навколишніх.
Мови: моск., повність чи частково не відомо, але дубльовано українською на Кіностудії Довженка за часи московсько-комуністичної окупації. Наявні версії з моск.титрами. Іван Миколайчук дублює себе.
Слідчий Іван Лукіч, який веде справу про вбивство інспектора рибнагляду, не тільки знаходить злочинців, але й по ходу слідства з'ясовує причини, що ведуть до закономірних злочинів браконьєрів.
Екранізація однойменного оповідання Валерія Шевчука. Друга світова війна. До матері один за одним приходять військові – повідомити, що її сини не повернуться додому. Вони не знають, як про це сказати. Вона не хоче цього чути.
У фільмі показана історія кохання красуні Данки і лісничого Антона та їхня боротьба за свою любов і за старий гай — красу і гордість карпатського села, в якому дедалі частіше чується стукіт сокири.
У прикордонному українському селі неподалік румунського кордону живе багатодітна родина Леся Звонаря. Четверо його синів грають у сільському ансамблі, проте доля розводить їхні шляхи: Петро пішов до червоногвардійців, Орест подався до УПА, молодший Богдан залишився вдома. Але їхні шляхи переплітаються то у коханні, то у горах зі зброєю у руках.
Фільм розповідає про життя радянського села 1960-х років, про реформування сільськогосподарської науки, про перетворення природи і використання землі та її багатств.
Герої фільму зустрічаються на республіканській сільськогосподарській виставці передового досвіду в Києві. Головний герой, Павєл Зарєчний — талановитий вчений-селекціонер.
Молодого Тараса Шевченка, автора крамольних віршів, викликають на допит. Замість пояснень, поет пише нові вірші, які присвячує безрадісній долі України. За «підбурливі» думки Шевченка віддають у солдати з забороною писати й малювати. Стрічка змальовує внутрішній стан митця у ті дні, його спогади про роки, прожиті в кріпацтві, роздуми про батьківщину, народ і свободу.