Михайло Ткачук
Mykhailo Tkachuk
Дата народження: 21 листопада 1941 (84 роки)
Знак зодіаку: Скорпіон
Всього фільмів (на сайті): 6
Ролі: режисер ★ 8.17 (6), сценарист ★ 8.25 (4), продюсер (1), актор (1)
Михайло Ткачук український режисер, документаліст.
Навчався на радіофізичному факультеті Київського Держуніверситету, працював інженером в науковому інституті АН України..Згодом закінчив в Києві КДІТМ ім. Карпенка-Карого (кінознавча майстерня професора Івана Корнієнка) і з 1966 року працює режисером на студії «Київнаукфільм», «Укртелефільм», «Укркінохроніка» та Національній кіностудії ім. Олександра Довженка. Член Української кіноакадемії. Почесний член Ради МГО «Волинське Братство». Деякі науко ... во-популярні фільми 1966—1990 років були відзначені нагородами на міжнародних і вітчизняних фестивалях.
Автор понад 50 науково-популярних стрічок. Починаючи з 1990 року в його доробку такі фільми:
«Мандри в країну Чаянова»,
«Райські острови гетьмана Сагайдачного», «Мольфар з роду Нечаїв»,
«Лучеськ Великий на Стиру»,
«Пані сенаторка»,
«Близькі і далекі»,
«Покликав Вас Госпожий глас»,
«Кінець кільця»,
серіал «Загадка Норильського повстання», «Шаслива Настуня»… 2002 року режисер створює власну студію «Заповіт».
У 2006 році на МКФ «Права людини. Український контекст» цикл «Загадка Норильського повстання» (фільми «За ґратами Півночі», «Вірус непокори», «Повстання духу») отримав перемогу в номінації «Свобода як найвища цінність». 2007 року Михайло Ткачук нагороджений премією імені Василя Стуса, 2008 року — найвищою державною нагородою України — Національною премією імені Тараса Шевченка, 2011-нагорода Президії Академії наук України «За вклад у розвиток науки», 2015-нагорода Академії Козацтва України (Хрест заслуги імені Ніла Хасевича) за стрічку «Здобути або не бути». Михайло Ткачук є сценаристом майже усіх своїх фільмів, деякі з яких отримали міжнародне визнання. Режисер демонстрував свої стрічки в Польщі, Канаді, Грузії, Чехії, Туреччині, Литві, Німеччині. Кінорежисер Кіра Муратова назвала Михайла Ткачука «останнім романтиком нашого кіно». Серед його фільмів -«Близькі і далекі»- спроба створення першого спільного документального проекту з польськими кіномитцями про складні і суперечливі відносини між Україною і Польщею за більш як тисячолітню історію.
Цикл «Загадка Норильського повстання» (2003—2006) — про страйк в'язнів сталінських таборів у Норильську на півночі Росії влітку 1953 року. Його ініціаторами стали політичні в'язні з усього Радянського Союзу, серед яких було близько 70 відсотків українців. Акція непокори в таборах тривала кілька місяців. У табірних пунктах повсталі створили територію свободи із власним самоврядуванням і висунули радянському керівництву низку вимог, більшість з яких московською комісією були виконані.
Кіноцикл «Загадка Норильського повстання» складається з чотирьох стрічок, що розповідають про події п'ятдесятрічної давнини: «За ґратами Півночі», «Вірус непокори», «Повстання духу» і «Щаслива Настуня».
Знайдено 6 результатів
0.0 Сюжет
«Людські долі бувають різними – щасливими і трагічними, прозаїчними і надзвичайними, такими, що надовго закарбовуються у народній пам'яті, й такими, що безслідно зникають у Часі. Та, про яку йдеться у фільмі Михайла Ткачука «Щаслива Настуня», є надзвичайною, особливо з точки зору сьогодення і, на жаль, такою непоодинокою в історичній ретроспективі ХХ ст., зокрема в її українському контексті. Цією документальною розповіддю режисер продовжив серію робіт з циклу «Загадки Норильського повстання» («За ґратами Півночі», «Вірус непокори», «Повстання духу», 2007 рік) .
Щаслива Настуня (2008)
Happy Nastiunia
Читати опис
«Людські долі бувають різними – щасливими і трагічними, прозаїчними і надзвичайними, такими, що надовго закарбовуються у народній пам'яті, й такими, що безслідно зникають у Часі. Та, про яку йдеться у фільмі Михайла Ткачука «Щаслива Настуня», є надзвичайною, особливо з точки зору сьогодення і, на жаль, такою непоодинокою в історичній ретроспективі ХХ ст., зокрема в її українському контексті. Цією документальною розповіддю режисер продовжив серію робіт з циклу «Загадки Норильського повстання» («За ґратами Півночі», «Вірус непокори», «Повстання духу», 2007 рік) .
Сюжет
Наприкінці травня 1953-го політичні в'язні Норильського Ґорлаґу (гірського табору для ув'язнених) оголосили страйк, який став початком одного з найбільших повстань у сталінській системі таборів. Спротив політв'язнів тривав цілих 69 днів: з 26 травня по 4 серпня 1953 року. Одночасно застрайкувало близько 20 тисяч в'язнів, серед яких майже 70% становили українці – вояки УПА і члени ОУН, які очолили боротьбу. Доведені до відчаю нелюдськими умовами життя беззбройні в'язні ствердили, що людську гідність перемогти не можливо. А далі була Воркута, Кенгір, скасування ҐУЛАҐу, хрущовська відлига, шістдесятники...Мови: українська, моск.
Загадка Норильського повстання (2006)
Загадка Норильського повстання
Читати опис
Наприкінці травня 1953-го політичні в'язні Норильського Ґорлаґу (гірського табору для ув'язнених) оголосили страйк, який став початком одного з найбільших повстань у сталінській системі таборів. Спротив політв'язнів тривав цілих 69 днів: з 26 травня по 4 серпня 1953 року. Одночасно застрайкувало близько 20 тисяч в'язнів, серед яких майже 70% становили українці – вояки УПА і члени ОУН, які очолили боротьбу. Доведені до відчаю нелюдськими умовами життя беззбройні в'язні ствердили, що людську гідність перемогти не можливо. А далі була Воркута, Кенгір, скасування ҐУЛАҐу, хрущовська відлига, шістдесятники...Мови: українська, моск.
Сюжет
Про українського художника-літописця УПА Ніла Хасевича. Про митця розповідають ветерани ОУН–УПА С. М. Мудрик, П. Глинчук, односельці С. Гончук, Ю. Удодик, Ф. Марчук, митці Б. І. Стебельський, М. І. Кумановський. Показано встановлення пам’ятного хреста Н. А. Хасевичу в с. Сухівці Рівненського району Рівненської області, проукраїнські мітинги в м. Луцьку (Волинська область), смт Оржеві Рівненського району Рівненської області, с. Пляшева Радивилівського району Рівненської області. Серед присутніх – ветеран ОУН–УПА М. Ф. Семенюк. Краєвиди с. Дюксин Костопільського району Рівненської області. Використано архівні кіно- та фотодокументи.
Здобути або не бути. Ніл Хасевич (1994)
Zdobuty abo ne buty. Nil Khasevych
Читати опис
Про українського художника-літописця УПА Ніла Хасевича. Про митця розповідають ветерани ОУН–УПА С. М. Мудрик, П. Глинчук, односельці С. Гончук, Ю. Удодик, Ф. Марчук, митці Б. І. Стебельський, М. І. Кумановський. Показано встановлення пам’ятного хреста Н. А. Хасевичу в с. Сухівці Рівненського району Рівненської області, проукраїнські мітинги в м. Луцьку (Волинська область), смт Оржеві Рівненського району Рівненської області, с. Пляшева Радивилівського району Рівненської області. Серед присутніх – ветеран ОУН–УПА М. Ф. Семенюк. Краєвиди с. Дюксин Костопільського району Рівненської області. Використано архівні кіно- та фотодокументи.
Сюжет
Таїнства чорної та білої магій у карпатському селі. Народний цілитель, нащадок славного козака-чародія полковника Данила Нечая – Михайло Нечай лікує душу і тіло.
Мольфар з роду Нечаїв (1992)
A Molfar from the Nechai Family
Читати опис
Таїнства чорної та білої магій у карпатському селі. Народний цілитель, нащадок славного козака-чародія полковника Данила Нечая – Михайло Нечай лікує душу і тіло.
Сюжет
Фільм присвячено історії міста Луцька (Волинська область). Показано пам'ятки архітектури: Верхній (Любарта) замок, Свято-Троїцький катедральний собор, Хрестовоздвиженську церкву, катедральний собор Петра і Павла, історичний центр міста, приватний будинок скульптора М. М. Голованя ("будинок з химерами") та інше.В Іпатіївському літописі Луцьк згадується в 1086 році. Місто переходило з рук у руки, один раз навіть було другою столицею Великого Литовського князівства.
Лучеськ великий на Стиру (1992)
Luchesk is Large on the Styr River
Читати опис
Фільм присвячено історії міста Луцька (Волинська область). Показано пам'ятки архітектури: Верхній (Любарта) замок, Свято-Троїцький катедральний собор, Хрестовоздвиженську церкву, катедральний собор Петра і Павла, історичний центр міста, приватний будинок скульптора М. М. Голованя ("будинок з химерами") та інше.В Іпатіївському літописі Луцьк згадується в 1086 році. Місто переходило з рук у руки, один раз навіть було другою столицею Великого Литовського князівства.
Сюжет
Героїня фільму Ірина Левчанівська розповідає про долю своєї мами Олени Левчанівської, яка була сенаторкою польського Парламенту у 20-ті роки минулого століття. Пані сенаторка (так називали її селяни на Волині) захищала інтереси українців та інших нацменшин, які мешкали на території колишньої Речі Посполитої.
Пані сенаторка (1992)
Pani senatorka
Читати опис
Героїня фільму Ірина Левчанівська розповідає про долю своєї мами Олени Левчанівської, яка була сенаторкою польського Парламенту у 20-ті роки минулого століття. Пані сенаторка (так називали її селяни на Волині) захищала інтереси українців та інших нацменшин, які мешкали на території колишньої Речі Посполитої.Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Ткачук Михайло Петрович
Фільтр