Фільмографія
Знайдено 4 результати
7.1 Сюжет (англ.)
GLAUBER, CLARO composes the portrait of the greatest exponent of Brazilian cinema of all times, Glauber Rocha, in his Italian experience in parallel with his penultimate movie CLARO (1975).
Glauber, Claro (2020)
Glauber, Claro
зіграв самого себе
22 жовтня 2020 (Світ)
Бразилія
1 год 20 хв
Читати опис (англ.)
GLAUBER, CLARO composes the portrait of the greatest exponent of Brazilian cinema of all times, Glauber Rocha, in his Italian experience in parallel with his penultimate movie CLARO (1975).
Сюжет (англ.)
Triest in the year 1911. Ernesto is the priviliged, seventeen year old son of a jewish mother and a non-jewish father, who has deserted his family. He is raised by his uncle Giovanni and ...
Ernesto (1979)
Ernesto
продюсер
12 січня 1979 (Світ)
Італія, Іспанія, Німеччина
1 год 38 хв
Читати опис (англ.)
Triest in the year 1911. Ernesto is the priviliged, seventeen year old son of a jewish mother and a non-jewish father, who has deserted his family. He is raised by his uncle Giovanni and ...
Сюжет
Перша любов ніколи не забувається. Дії відбувається в католицькій Італії 40-х років. Це історія пробудження перших сексуальних почуттів Жю, закоханого у свою позбавлену комплексів старшу кузину Нене. За допомогою неї Жю дізнається, що таке секс і знаходить відповіді на найпотаємніші питання. Нарешті він відчув себе чоловіком, але коли батько застає його в компанії Нене і її коханця-мулата, справа приймає зовсім інший оборот.Маловідомий фільм 1977 року маловідомого нам італійського кінорежисера Сальваторе Сампері «Нене» – кіно прикметне. Прикметне і, зокрема, для італійського кінематографа, і, загалом, для тогочасного розкріпаченого європейського кіноекрану, сповненого еротичних мотивів. Адже це час викличної з’яви таких різних, але однаково одвертих фільмів, як, скажімо, «Останнє танґо в Парижі» Бернардо Бертолуччі та «Емманюель» Жюста Жакена.
Події фільму розгортаються у повоєнній Італії, 1948 року. Чотирнадцятилітня Нене, що лишилася без батьків, переїздить із Мілана в провінційне містечко до свого дядька, де опиняється в компанії двоюрідних брата й сестри. Далі ж ітиметься про перше кохання, розгортатиметься історія пробудження перших сексуальних почуттів, драма дорослішання – перетворення дитини на дорослу людину.
Постановник стрічки «Нене» Сальваторе Сампері своїм фільмом, його кінематографічною фактурою ніби повертається в минуле італійського кіна, нагадуючи собі й нам про часи неореалістичної кіноестетики. Звісно, не буквально, в перетвореному вигляді, але помітно, відчутно, з пієтетом і повагою. Та сюжет він розгортає вочевидь не з життя найбідніших італійських верств, хоча більшість живе бідно й важко, згадуючи, як це часто буває, довоєнні часи, з ностальгією та утопічним бажанням так чи так повернутися до них. Сампері цікавить, як вже було сказано, процес дорослішання підлітка, загострений соціальними обставинами.
І, передусім, варто зазначити, що Сампері вдається – і це надзвичайно важливо – обійтися в розгортанні цієї історії без мелодраматичних мотивів, без трагедійних фарб, а також без дидактики, котра так часто гуляє подібними сюжетами, до яких частенько звертаються кінематографісти в різних кінцях світу. Автор фільму ніби просто констатує, ніби нагадує про те, що дитинство рано чи пізно закінчується, а з ним зникає цілий світ, що стояв на своїх особливих підвалинах… І зміну цього світу, зміну світогляду, услід за традиціями фройдівського вчення, фільм «Нене» подає, унаочнює передовсім і навіть педальовано через активне пробудження в дитині сексуальности.
Не зайве буде також зауважити творчий контекст, у якому створювалося це кіно. Річ у тім, що над фільмом «Нене», попри деяку скромність імени режисера, працювали справді видатні італійські кінематографісти. Звісно, не йдеться про якийсь особливий внесок неперевершеного Уґо Тоньяцці, що з’являється в крихітному епізоді в перукарні. Ні, хочу наголосити передусім на особах продюсера цієї стрічки Джованні Бертолуччі та, звичайно ж, оператора Паскуаліно де Сантіса.
Джованні Бертолуччі продюсував більшість найцікавіших фільмів свого двоюрідного брата Бернардо, а також останню стрічку великого Вісконті «Невинний», а ще – фільми непересічних Діно Різі й Альберто Латтуади, також – протягом двох із половиною десятиліть – еротичні кіновправи Тінто Брасса. Ну а де Сантіс – один з найвидатніших італійських операторів, що творив разом із такими кіновелетами, як той самий Вісконті, як Фелліні, Брессон, Лоузі та Вітторіо де Сіка. Він незмінно, з 1965-го, фільмував стрічки для Франческо Розі; і знайшов свою смерть на українській землі – помер 1996-го у Львові від інфаркту, коли разом із Розі знімав останню для них картину – «Перепочинок».
Насамкінець одне важливе зауваження про деяку, м’яко кажучи, невідповідність віку головної героїні та віку актриси, що виконує її роль. Нене за сюжетом має чотирнадцять років, а на екрані її тим часом утілює 23-літня акторка. Усе це – через одверті еротичні сцени, які, зрозуміло, автори фільму не могли довірити неповнолітній виконавиці. Звісно, будь-яка умовність, якщо вона є невідповідною генеральній естетиці фільму, кінематографу як мистецтву шкодить, бо в такім разі важкувато досягти належної міри екранної правди. Утім, спробуйте абстрагуватися…
Нене (1977)
Sweet Adolescents
продюсер
21 вересня 1977 (Світ)
Італія
1 год 46 хв
Читати опис
Перша любов ніколи не забувається. Дії відбувається в католицькій Італії 40-х років. Це історія пробудження перших сексуальних почуттів Жю, закоханого у свою позбавлену комплексів старшу кузину Нене. За допомогою неї Жю дізнається, що таке секс і знаходить відповіді на найпотаємніші питання. Нарешті він відчув себе чоловіком, але коли батько застає його в компанії Нене і її коханця-мулата, справа приймає зовсім інший оборот.Маловідомий фільм 1977 року маловідомого нам італійського кінорежисера Сальваторе Сампері «Нене» – кіно прикметне. Прикметне і, зокрема, для італійського кінематографа, і, загалом, для тогочасного розкріпаченого європейського кіноекрану, сповненого еротичних мотивів. Адже це час викличної з’яви таких різних, але однаково одвертих фільмів, як, скажімо, «Останнє танґо в Парижі» Бернардо Бертолуччі та «Емманюель» Жюста Жакена.
Події фільму розгортаються у повоєнній Італії, 1948 року. Чотирнадцятилітня Нене, що лишилася без батьків, переїздить із Мілана в провінційне містечко до свого дядька, де опиняється в компанії двоюрідних брата й сестри. Далі ж ітиметься про перше кохання, розгортатиметься історія пробудження перших сексуальних почуттів, драма дорослішання – перетворення дитини на дорослу людину.
Постановник стрічки «Нене» Сальваторе Сампері своїм фільмом, його кінематографічною фактурою ніби повертається в минуле італійського кіна, нагадуючи собі й нам про часи неореалістичної кіноестетики. Звісно, не буквально, в перетвореному вигляді, але помітно, відчутно, з пієтетом і повагою. Та сюжет він розгортає вочевидь не з життя найбідніших італійських верств, хоча більшість живе бідно й важко, згадуючи, як це часто буває, довоєнні часи, з ностальгією та утопічним бажанням так чи так повернутися до них. Сампері цікавить, як вже було сказано, процес дорослішання підлітка, загострений соціальними обставинами.
І, передусім, варто зазначити, що Сампері вдається – і це надзвичайно важливо – обійтися в розгортанні цієї історії без мелодраматичних мотивів, без трагедійних фарб, а також без дидактики, котра так часто гуляє подібними сюжетами, до яких частенько звертаються кінематографісти в різних кінцях світу. Автор фільму ніби просто констатує, ніби нагадує про те, що дитинство рано чи пізно закінчується, а з ним зникає цілий світ, що стояв на своїх особливих підвалинах… І зміну цього світу, зміну світогляду, услід за традиціями фройдівського вчення, фільм «Нене» подає, унаочнює передовсім і навіть педальовано через активне пробудження в дитині сексуальности.
Не зайве буде також зауважити творчий контекст, у якому створювалося це кіно. Річ у тім, що над фільмом «Нене», попри деяку скромність імени режисера, працювали справді видатні італійські кінематографісти. Звісно, не йдеться про якийсь особливий внесок неперевершеного Уґо Тоньяцці, що з’являється в крихітному епізоді в перукарні. Ні, хочу наголосити передусім на особах продюсера цієї стрічки Джованні Бертолуччі та, звичайно ж, оператора Паскуаліно де Сантіса.
Джованні Бертолуччі продюсував більшість найцікавіших фільмів свого двоюрідного брата Бернардо, а також останню стрічку великого Вісконті «Невинний», а ще – фільми непересічних Діно Різі й Альберто Латтуади, також – протягом двох із половиною десятиліть – еротичні кіновправи Тінто Брасса. Ну а де Сантіс – один з найвидатніших італійських операторів, що творив разом із такими кіновелетами, як той самий Вісконті, як Фелліні, Брессон, Лоузі та Вітторіо де Сіка. Він незмінно, з 1965-го, фільмував стрічки для Франческо Розі; і знайшов свою смерть на українській землі – помер 1996-го у Львові від інфаркту, коли разом із Розі знімав останню для них картину – «Перепочинок».
Насамкінець одне важливе зауваження про деяку, м’яко кажучи, невідповідність віку головної героїні та віку актриси, що виконує її роль. Нене за сюжетом має чотирнадцять років, а на екрані її тим часом утілює 23-літня акторка. Усе це – через одверті еротичні сцени, які, зрозуміло, автори фільму не могли довірити неповнолітній виконавиці. Звісно, будь-яка умовність, якщо вона є невідповідною генеральній естетиці фільму, кінематографу як мистецтву шкодить, бо в такім разі важкувато досягти належної міри екранної правди. Утім, спробуйте абстрагуватися…
Сюжет (англ.)
In the words of the director, a movie about 'the colonizers in the view of the colonized', the movie presents a series of disconnected happenings throughout Europe and Brazil emphasizing the perception of human life as trance-like experiences and thus offering a view of the human history as a connection of symbolic behavior.Claro (1975)
Claro
продюсер
20 листопада 1975 (Світ)
Італія, Бразилія
1 год 51 хв
Читати опис (англ.)
In the words of the director, a movie about 'the colonizers in the view of the colonized', the movie presents a series of disconnected happenings throughout Europe and Brazil emphasizing the perception of human life as trance-like experiences and thus offering a view of the human history as a connection of symbolic behavior.Коментарі:
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Сайти
Фільтр
Форум
Відсутність режисера і сценариста
28 травня 2026, 15:14
Додати Жанр - Дорами22 травня 2026, 15:06
касові збори21 травня 2026, 12:00
"Стежу за серіалами"15 травня 2026, 8:41
Оновлення сайту.14 травня 2026, 13:22
Мислити як злочинець. Українські процедуали.12 травня 2026, 13:51
Який код для згортку/спойлеру5 травня 2026, 12:41
Останні коментарі до фільмів
Біографічна драма про автовиробника Енцо Феррарі. ...
Феррарі (2023)
Черговий фільм про перегони, чи автовиробників. За...Шлях до слави. Лянча проти Ауді (2024)
Успішному юристу випадково передають відеодокази в...Ворог держави (1998)
Вони повертаються))....Льодовиковий період: Точка кипіння (2027)
Чудовий фільм про пограбування з 2000-их.
Дуже ле...Пограбування по-італійськи (2003)
Римейк першої частини 1978 року, що приділяє більш...Гелловін (2007)
Друга частина краща за першу, це вже не схоже на с...Суперполіцейські 2 (2018)
Нещодавно переглянуті: