Сальваторе Сампери
Salvatore Samperi
Дата народження: 26 липня 1944
Знак зодіаку: Лев
Дата смерті: 4 березня 2009 (64 роки)
Місце народження: Падуя, Венето, Італія
Всього фільмів (на сайті): 21
Ролі: режисер ★ 6.71 (19), сценарист ★ 6.5 (13), актор (1), продюсер (1)
Фільмографія
7.4 
L'Onore e il Rispetto: Parte Seconda (2009)
L'Onore e il Rispetto: Parte Seconda
Серіал 1 сезон, 0 епізодів
режисер
8 вересня 2009 (Світ)
Італія
Сюжет
В маленькому містечку живе Ізабелла - дочка хазяїна місцевої таверни. Вона гає час серед книг та в компанії єдиного друга Рокко, що без тями закоханий в чарівну Ізабеллу. Після трагічної гибелі графа Манчіні, який був революціонером, в місто приїжджає його син Джуліо. Ізабелла, Рокко і Джуліо стають трієцею друзів, яким судилося розкрити таємницю цієї історії.
Кров і троянда (2008)
Il sangue e la rosa
Серіал 1 сезон, 0 епізодів
режисер
2 вересня 2008 (Світ)
Італія
1 год 40 хв
Читати опис
В маленькому містечку живе Ізабелла - дочка хазяїна місцевої таверни. Вона гає час серед книг та в компанії єдиного друга Рокко, що без тями закоханий в чарівну Ізабеллу. Після трагічної гибелі графа Манчіні, який був революціонером, в місто приїжджає його син Джуліо. Ізабелла, Рокко і Джуліо стають трієцею друзів, яким судилося розкрити таємницю цієї історії.
Є українське аудіо
Сюжет (англ.)
Several italian families fight for honour and respect.
L'onore e il rispetto (2006—2017)
L'onore e il rispetto
Серіал 5 сезонів, 32 епізоди
Завершений
режисер
3 вересня 2006 (Світ)
Італія
1 год 20 хв
Читати опис (англ.)
Several italian families fight for honour and respect.
Сюжет (англ.)
The teenage son of an architect falls for an older woman, an attractive housewife of his father's client.
Malizia 2000 (1991)
Malizia 2000
режисер, сценарист
1 листопада 1991 (Світ)
Італія
1 год 43 хв
Читати опис (англ.)
The teenage son of an architect falls for an older woman, an attractive housewife of his father's client.
Сюжет (англ.)
The film takes place in Vicenza in 1956. Anna (Guerin), a beautiful lawyer's wife, feels abandoned by her husband and grows closer to their maid, Angela (Michelsen). The maid convinces Anna to try increasingly daring erotic games.
The Corruption (1986)
The Corruption
сценарист, режисер
17 квітня 1986 (Світ)
Італія, Франція
1 год 22 хв
Читати опис (англ.)
The film takes place in Vicenza in 1956. Anna (Guerin), a beautiful lawyer's wife, feels abandoned by her husband and grows closer to their maid, Angela (Michelsen). The maid convinces Anna to try increasingly daring erotic games.
Сюжет
Еротична історія про дивні відносини між успішною жінкою Патріцією та її шістнадцятирічним братом Еміліо.
Фотографуючи Патріцію (1984)
The Dark Side of Love
режисер, сценарист
1 грудня 1984 (Світ)
Італія
1 год 31 хв
Читати опис
Еротична історія про дивні відносини між успішною жінкою Патріцією та її шістнадцятирічним братом Еміліо.
Сюжет (англ.)
Antonio is married to a very wealthy woman but the sole heir of the family fortune is his daughter. He induce his dying wife to swear in the daughter of remaining "chaste and pure" ( so that she cannot marry ) until his own death.
Chaste and Pure (1981)
Chaste and Pure
режисер
30 жовтня 1981 (Світ)
Італія, Франція, Іспанія
1 год 28 хв
Читати опис (англ.)
Antonio is married to a very wealthy woman but the sole heir of the family fortune is his daughter. He induce his dying wife to swear in the daughter of remaining "chaste and pure" ( so that she cannot marry ) until his own death.
Сюжет (англ.)
Triest in the year 1911. Ernesto is the priviliged, seventeen year old son of a jewish mother and a non-jewish father, who has deserted his family. He is raised by his uncle Giovanni and ...
Ernesto (1979)
Ernesto
режисер, сценарист
12 січня 1979 (Світ)
Італія, Іспанія, Західна Німеччина
1 год 38 хв
Читати опис (англ.)
Triest in the year 1911. Ernesto is the priviliged, seventeen year old son of a jewish mother and a non-jewish father, who has deserted his family. He is raised by his uncle Giovanni and ...
Сюжет
Перша любов ніколи не забувається. Дії відбувається в католицькій Італії 40-х років. Це історія пробудження перших сексуальних почуттів Жю, закоханого у свою позбавлену комплексів старшу кузину Нене. За допомогою неї Жю дізнається, що таке секс і знаходить відповіді на найпотаємніші питання. Нарешті він відчув себе чоловіком, але коли батько застає його в компанії Нене і її коханця-мулата, справа приймає зовсім інший оборот. Арґумет-кіно «Нене», Сальваторе Сампері Вночі з 21 на 22 квітня о 00:30 на телеканалі «1+1» дивіться програму АРҐУМЕНТ-КІНО та фільм режисера Сальваторе Сампері «Нене»/ Nene (1977, Італія).Маловідомий фільм 1977 року маловідомого нам італійського кінорежисера Сальваторе Сампері «Нене» – кіно прикметне. Прикметне і, зокрема, для італійського кінематографа, і, загалом, для тогочасного розкріпаченого європейського кіноекрану, сповненого еротичних мотивів. Адже це час викличної з’яви таких різних, але однаково одвертих фільмів, як, скажімо, «Останнє танґо в Парижі» Бернардо Бертолуччі та «Емманюель» Жюста Жакена.
Події фільму розгортаються у повоєнній Італії, 1948 року. Чотирнадцятилітня Нене, що лишилася без батьків, переїздить із Мілана в провінційне містечко до свого дядька, де опиняється в компанії двоюрідних брата й сестри. Далі ж ітиметься про перше кохання, розгортатиметься історія пробудження перших сексуальних почуттів, драма дорослішання – перетворення дитини на дорослу людину.
Постановник стрічки «Нене» Сальваторе Сампері своїм фільмом, його кінематографічною фактурою ніби повертається в минуле італійського кіна, нагадуючи собі й нам про часи неореалістичної кіноестетики. Звісно, не буквально, в перетвореному вигляді, але помітно, відчутно, з пієтетом і повагою. Та сюжет він розгортає вочевидь не з життя найбідніших італійських верств, хоча більшість живе бідно й важко, згадуючи, як це часто буває, довоєнні часи, з ностальгією та утопічним бажанням так чи так повернутися до них. Сампері цікавить, як вже було сказано, процес дорослішання підлітка, загострений соціальними обставинами.
І, передусім, варто зазначити, що Сампері вдається – і це надзвичайно важливо – обійтися в розгортанні цієї історії без мелодраматичних мотивів, без трагедійних фарб, а також без дидактики, котра так часто гуляє подібними сюжетами, до яких частенько звертаються кінематографісти в різних кінцях світу. Автор фільму ніби просто констатує, ніби нагадує про те, що дитинство рано чи пізно закінчується, а з ним зникає цілий світ, що стояв на своїх особливих підвалинах… І зміну цього світу, зміну світогляду, услід за традиціями фройдівського вчення, фільм «Нене» подає, унаочнює передовсім і навіть педальовано через активне пробудження в дитині сексуальности.
Уґо Тоньяцці у фільмі "Нене"
Не зайве буде також зауважити творчий контекст, у якому створювалося це кіно. Річ у тім, що над фільмом «Нене», попри деяку скромність імени режисера, працювали справді видатні італійські кінематографісти. Звісно, не йдеться про якийсь особливий внесок неперевершеного Уґо Тоньяцці, що з’являється в крихітному епізоді в перукарні. Ні, хочу наголосити передусім на особах продюсера цієї стрічки Джованні Бертолуччі та, звичайно ж, оператора Паскуаліно де Сантіса.
Джованні Бертолуччі продюсував більшість найцікавіших фільмів свого двоюрідного брата Бернардо, а також останню стрічку великого Вісконті «Невинний», а ще – фільми непересічних Діно Різі й Альберто Латтуади, також – протягом двох із половиною десятиліть – еротичні кіновправи Тінто Брасса. Ну а де Сантіс – один з найвидатніших італійських операторів, що творив разом із такими кіновелетами, як той самий Вісконті, як Фелліні, Брессон, Лоузі та Вітторіо де Сіка. Він незмінно, з 1965-го, фільмував стрічки для Франческо Розі; і знайшов свою смерть на українській землі – помер 1996-го у Львові від інфаркту, коли разом із Розі знімав останню для них картину – «Перепочинок».
Насамкінець одне важливе зауваження про деяку, м’яко кажучи, невідповідність віку головної героїні та віку актриси, що виконує її роль. Нене за сюжетом має чотирнадцять років, а на екрані її тим часом утілює 23-літня акторка. Усе це – через одверті еротичні сцени, які, зрозуміло, автори фільму не могли довірити неповнолітній виконавиці. Звісно, будь-яка умовність, якщо вона є невідповідною генеральній естетиці фільму, кінематографу як мистецтву шкодить, бо в такім разі важкувато досягти належної міри екранної правди. Утім, спробуйте абстрагуватися…
Також у спеціальному сюжеті в програмі йтиметься про корпус фільмів, про традиції різних національних кінематографій зображати на кіноекрані драму дорослішання, зокрема, хлопчачого.
(C) Арґумент-кіно Кіно про передчасне дорослішання Загалом можна позначити дві традиції показу передчасного дорослішання в кінематографі – радянську та американську. Перша цей процес пов’язує з певними історичними катаклізмами, насамперед різного штибу революціями, громадянськими та світовими війнами.
Класичним і в чомусь неперевершеним прикладом тут залишається картина Андрєя Тарковського «Іванове дитинство», зафільмована 1962 року.
У фільмі йдеться про 12-річного хлопчика Івана, який через певні життєві обставини опинився на лінії фронту, в армійській розвідці. Більше того, Іван здатен виконувати дуже складні та важливі завдання, які не до снаги дорослим чоловікам.
Своєрідною антитезою до суворої воєнної реальности у фільмі є сни Івана про мирне життя. Це передусім ідилічні сновидіння, які втілюють втрачене Іванове дитинство, ніжні стосунки з матір’ю, картини невоєнного життя.
Проте Тарковський не тільки протиставляє ці два світи – війна, зрештою, вривається і до снів, бо вона тотальна і незворотна.
Своєрідним апофеозом теми передчасного дорослішання хлопчика в радянському кіні стала стрічка Елєма Клімова «Іди й дивись», котра вийшла на екрани 1985 року.
Героєм цієї історії є чотирнадцятилітній білоруський підліток Фльора, який не хоче бути осторонь воєнних дій, тому вирушає до місцевих партизанів. Згодом він стає свідком знищення каральними німецькими підрозділами білоруського села, і саме цього моменту стається стрімке і навіть катастрофічне дорослішання хлопця.
Режисер цієї картини Елєм Клімов уникав психологізму, йому було важливіше показати реалії геноциду через зовнішні фізичні зміни свого героя, власне, через старіння Фльори, яке ніби унаочнює у фільмі невимовне, що воно лежить по той бік слів та сенсу.
Символічним став епізод розстрілювання Фльорою портрета Гітлера. У цьому епізоді час рухається у зворотному напрямку – аж до дитинства майбутнього фюрера, який сидить у матері на колінах. Це повертання часу позначає не тільки згортання великої історії, а також і повернення невинности дитинства, причому будь-чийого дитинства, навіть Гітлера.
Американська традиція також має фільми, котрі розповідають про передчасне дорослішання хлопчика під час війни. Яскравий приклад – фільм Стівена Спілберґа «Імперія сонця», що створений за книгою англійського письменника Джеймса Белларда.
У картині йдеться про дванадцятилітнього Джима, що той разом зі своїми батьками стрічає японо-китайську війну у Шанхаї.
Певний час англійській родині вдається перебувати осторонь війни, проте після атаки на Перл-Гарбор, вони опиняються під загрозою знищення. Під час евакуації Джим губить своїх батьків та розпочинає самостійне життя у незнайомому й небезпечному світі.
У цьому фільмі Спілберґ не тільки розповідає історію стрімкого дорослішання хлопчика, він також веде мову про колективну втрату ілюзій західної людини і щодо власної ідентичности, і щодо людської гідности та поведінки на війні.
Джим потрапляє до табору для інтернованих, де вчиться мистецтву виживання. До останнього він намагається зберегти людську подобу й навіть подолати у собі деструктивні та цинічні нахили, яким навчають його старші товариші.
Водночас американське кіно має й інші приклади дорослішання. Один із них пов'язаний з магічним стрибком із дитинства у дорослий вік. Прикладом може бути стрічка «Великий» режисера Пенні Маршалл. У картині йдеться про дванадцятилітнього Джоша, який після невдалого залицяння у парку розваг загадав бажання стати дорослим і наступного ранку отримав бажане.
Джошові тепер тридцять, і він намагається адаптуватися до нових умов у великій корпорації, яка випускає іграшки. І ця адаптація цілком вдається, власне, через його дитячу та безпосередню поведінку. Крім того, Джош закохується й отримує взаємність, його справи в корпорації ідуть угору, і він готовий назавжди лишитися у своєму новому статусі.
У цьому фільмі не тільки проявилися настрої вісімдесятих років минулого століття з їхнім культом дитинства й родинних цінностей; тут яскраво заявив про себе також особливий магічний чинник, завжди присутній на екрані – віра у диво, яка давала нагоду для ще однієї життєвої спроби.
1990 року виходить стрічка «Сам удома», яка може слугувати своєрідною квінтесенцією американського підходу до стрімкого дорослішання на кіноекрані. У фільмі йдеться про восьмилітнього Кевіна, якого забули самого вдома заклопотані родичі, що вони вирушили на Різдво до столиці Франції.
Опинившись наодинці з величезним будинком, Кевін переживає розмаїту гамму емоцій та відчуттів. Зрештою, оговтавшись, він захищає власний дім від грабіжників, які намагалися скористатися його гаданою вразливістю.
У цій історії має значення і атмосфера різдвяного свята з його вірою у дива, але й також самостійність Кевіна, його уміння віднайти особливий та окремий зв’язок із довколишнім світом, а ще – відмова хлопця від сторонньої опіки як основа незрадливого дорослішання. Перед нами правдивий американський характер, не навчений відступати.
Вночі з 21 на 22 квітня о 00:30 в АРҐУМЕНТІ-КІНО – фільм, який представляє іще одну традицію показу передчасного дорослішання на екрані, власне, європейську чи, точніше, італійську. У цій традиції мають значення й історичні катаклізми, і родинні цінності, проте додається також особливий середземноморський колорит і темперамент.
Звісно, від цього аж ніяк не легше маленькому героєві стрічки «Нене», що він закоханий у старшу за себе дівчинку.
І ця картина не стільки про стрімке дорослішання, скільки про відмову від нього. Це фільм про радість бути дитиною, про втіху невинности й незнання, які, так чи так, проте будуть втрачені. Тому, чи варто так вже поспішати?
(C) Арґумент-кіно Відео-сюжет
Нене (1977)
Sweet Adolescents
режисер, сценарист
21 вересня 1977 (Світ)
Італія
1 год 46 хв
Читати опис
Перша любов ніколи не забувається. Дії відбувається в католицькій Італії 40-х років. Це історія пробудження перших сексуальних почуттів Жю, закоханого у свою позбавлену комплексів старшу кузину Нене. За допомогою неї Жю дізнається, що таке секс і знаходить відповіді на найпотаємніші питання. Нарешті він відчув себе чоловіком, але коли батько застає його в компанії Нене і її коханця-мулата, справа приймає зовсім інший оборот. Арґумет-кіно «Нене», Сальваторе Сампері Вночі з 21 на 22 квітня о 00:30 на телеканалі «1+1» дивіться програму АРҐУМЕНТ-КІНО та фільм режисера Сальваторе Сампері «Нене»/ Nene (1977, Італія).Маловідомий фільм 1977 року маловідомого нам італійського кінорежисера Сальваторе Сампері «Нене» – кіно прикметне. Прикметне і, зокрема, для італійського кінематографа, і, загалом, для тогочасного розкріпаченого європейського кіноекрану, сповненого еротичних мотивів. Адже це час викличної з’яви таких різних, але однаково одвертих фільмів, як, скажімо, «Останнє танґо в Парижі» Бернардо Бертолуччі та «Емманюель» Жюста Жакена.
Події фільму розгортаються у повоєнній Італії, 1948 року. Чотирнадцятилітня Нене, що лишилася без батьків, переїздить із Мілана в провінційне містечко до свого дядька, де опиняється в компанії двоюрідних брата й сестри. Далі ж ітиметься про перше кохання, розгортатиметься історія пробудження перших сексуальних почуттів, драма дорослішання – перетворення дитини на дорослу людину.
Постановник стрічки «Нене» Сальваторе Сампері своїм фільмом, його кінематографічною фактурою ніби повертається в минуле італійського кіна, нагадуючи собі й нам про часи неореалістичної кіноестетики. Звісно, не буквально, в перетвореному вигляді, але помітно, відчутно, з пієтетом і повагою. Та сюжет він розгортає вочевидь не з життя найбідніших італійських верств, хоча більшість живе бідно й важко, згадуючи, як це часто буває, довоєнні часи, з ностальгією та утопічним бажанням так чи так повернутися до них. Сампері цікавить, як вже було сказано, процес дорослішання підлітка, загострений соціальними обставинами.
І, передусім, варто зазначити, що Сампері вдається – і це надзвичайно важливо – обійтися в розгортанні цієї історії без мелодраматичних мотивів, без трагедійних фарб, а також без дидактики, котра так часто гуляє подібними сюжетами, до яких частенько звертаються кінематографісти в різних кінцях світу. Автор фільму ніби просто констатує, ніби нагадує про те, що дитинство рано чи пізно закінчується, а з ним зникає цілий світ, що стояв на своїх особливих підвалинах… І зміну цього світу, зміну світогляду, услід за традиціями фройдівського вчення, фільм «Нене» подає, унаочнює передовсім і навіть педальовано через активне пробудження в дитині сексуальности.
Уґо Тоньяцці у фільмі "Нене"
Не зайве буде також зауважити творчий контекст, у якому створювалося це кіно. Річ у тім, що над фільмом «Нене», попри деяку скромність імени режисера, працювали справді видатні італійські кінематографісти. Звісно, не йдеться про якийсь особливий внесок неперевершеного Уґо Тоньяцці, що з’являється в крихітному епізоді в перукарні. Ні, хочу наголосити передусім на особах продюсера цієї стрічки Джованні Бертолуччі та, звичайно ж, оператора Паскуаліно де Сантіса.
Джованні Бертолуччі продюсував більшість найцікавіших фільмів свого двоюрідного брата Бернардо, а також останню стрічку великого Вісконті «Невинний», а ще – фільми непересічних Діно Різі й Альберто Латтуади, також – протягом двох із половиною десятиліть – еротичні кіновправи Тінто Брасса. Ну а де Сантіс – один з найвидатніших італійських операторів, що творив разом із такими кіновелетами, як той самий Вісконті, як Фелліні, Брессон, Лоузі та Вітторіо де Сіка. Він незмінно, з 1965-го, фільмував стрічки для Франческо Розі; і знайшов свою смерть на українській землі – помер 1996-го у Львові від інфаркту, коли разом із Розі знімав останню для них картину – «Перепочинок».
Насамкінець одне важливе зауваження про деяку, м’яко кажучи, невідповідність віку головної героїні та віку актриси, що виконує її роль. Нене за сюжетом має чотирнадцять років, а на екрані її тим часом утілює 23-літня акторка. Усе це – через одверті еротичні сцени, які, зрозуміло, автори фільму не могли довірити неповнолітній виконавиці. Звісно, будь-яка умовність, якщо вона є невідповідною генеральній естетиці фільму, кінематографу як мистецтву шкодить, бо в такім разі важкувато досягти належної міри екранної правди. Утім, спробуйте абстрагуватися…
Також у спеціальному сюжеті в програмі йтиметься про корпус фільмів, про традиції різних національних кінематографій зображати на кіноекрані драму дорослішання, зокрема, хлопчачого.
(C) Арґумент-кіно Кіно про передчасне дорослішання Загалом можна позначити дві традиції показу передчасного дорослішання в кінематографі – радянську та американську. Перша цей процес пов’язує з певними історичними катаклізмами, насамперед різного штибу революціями, громадянськими та світовими війнами.
Класичним і в чомусь неперевершеним прикладом тут залишається картина Андрєя Тарковського «Іванове дитинство», зафільмована 1962 року.
У фільмі йдеться про 12-річного хлопчика Івана, який через певні життєві обставини опинився на лінії фронту, в армійській розвідці. Більше того, Іван здатен виконувати дуже складні та важливі завдання, які не до снаги дорослим чоловікам.
Своєрідною антитезою до суворої воєнної реальности у фільмі є сни Івана про мирне життя. Це передусім ідилічні сновидіння, які втілюють втрачене Іванове дитинство, ніжні стосунки з матір’ю, картини невоєнного життя.
Проте Тарковський не тільки протиставляє ці два світи – війна, зрештою, вривається і до снів, бо вона тотальна і незворотна.
Своєрідним апофеозом теми передчасного дорослішання хлопчика в радянському кіні стала стрічка Елєма Клімова «Іди й дивись», котра вийшла на екрани 1985 року.
Героєм цієї історії є чотирнадцятилітній білоруський підліток Фльора, який не хоче бути осторонь воєнних дій, тому вирушає до місцевих партизанів. Згодом він стає свідком знищення каральними німецькими підрозділами білоруського села, і саме цього моменту стається стрімке і навіть катастрофічне дорослішання хлопця.
Режисер цієї картини Елєм Клімов уникав психологізму, йому було важливіше показати реалії геноциду через зовнішні фізичні зміни свого героя, власне, через старіння Фльори, яке ніби унаочнює у фільмі невимовне, що воно лежить по той бік слів та сенсу.
Символічним став епізод розстрілювання Фльорою портрета Гітлера. У цьому епізоді час рухається у зворотному напрямку – аж до дитинства майбутнього фюрера, який сидить у матері на колінах. Це повертання часу позначає не тільки згортання великої історії, а також і повернення невинности дитинства, причому будь-чийого дитинства, навіть Гітлера.
Американська традиція також має фільми, котрі розповідають про передчасне дорослішання хлопчика під час війни. Яскравий приклад – фільм Стівена Спілберґа «Імперія сонця», що створений за книгою англійського письменника Джеймса Белларда.
У картині йдеться про дванадцятилітнього Джима, що той разом зі своїми батьками стрічає японо-китайську війну у Шанхаї.
Певний час англійській родині вдається перебувати осторонь війни, проте після атаки на Перл-Гарбор, вони опиняються під загрозою знищення. Під час евакуації Джим губить своїх батьків та розпочинає самостійне життя у незнайомому й небезпечному світі.
У цьому фільмі Спілберґ не тільки розповідає історію стрімкого дорослішання хлопчика, він також веде мову про колективну втрату ілюзій західної людини і щодо власної ідентичности, і щодо людської гідности та поведінки на війні.
Джим потрапляє до табору для інтернованих, де вчиться мистецтву виживання. До останнього він намагається зберегти людську подобу й навіть подолати у собі деструктивні та цинічні нахили, яким навчають його старші товариші.
Водночас американське кіно має й інші приклади дорослішання. Один із них пов'язаний з магічним стрибком із дитинства у дорослий вік. Прикладом може бути стрічка «Великий» режисера Пенні Маршалл. У картині йдеться про дванадцятилітнього Джоша, який після невдалого залицяння у парку розваг загадав бажання стати дорослим і наступного ранку отримав бажане.
Джошові тепер тридцять, і він намагається адаптуватися до нових умов у великій корпорації, яка випускає іграшки. І ця адаптація цілком вдається, власне, через його дитячу та безпосередню поведінку. Крім того, Джош закохується й отримує взаємність, його справи в корпорації ідуть угору, і він готовий назавжди лишитися у своєму новому статусі.
У цьому фільмі не тільки проявилися настрої вісімдесятих років минулого століття з їхнім культом дитинства й родинних цінностей; тут яскраво заявив про себе також особливий магічний чинник, завжди присутній на екрані – віра у диво, яка давала нагоду для ще однієї життєвої спроби.
1990 року виходить стрічка «Сам удома», яка може слугувати своєрідною квінтесенцією американського підходу до стрімкого дорослішання на кіноекрані. У фільмі йдеться про восьмилітнього Кевіна, якого забули самого вдома заклопотані родичі, що вони вирушили на Різдво до столиці Франції.
Опинившись наодинці з величезним будинком, Кевін переживає розмаїту гамму емоцій та відчуттів. Зрештою, оговтавшись, він захищає власний дім від грабіжників, які намагалися скористатися його гаданою вразливістю.
У цій історії має значення і атмосфера різдвяного свята з його вірою у дива, але й також самостійність Кевіна, його уміння віднайти особливий та окремий зв’язок із довколишнім світом, а ще – відмова хлопця від сторонньої опіки як основа незрадливого дорослішання. Перед нами правдивий американський характер, не навчений відступати.
Вночі з 21 на 22 квітня о 00:30 в АРҐУМЕНТІ-КІНО – фільм, який представляє іще одну традицію показу передчасного дорослішання на екрані, власне, європейську чи, точніше, італійську. У цій традиції мають значення й історичні катаклізми, і родинні цінності, проте додається також особливий середземноморський колорит і темперамент.
Звісно, від цього аж ніяк не легше маленькому героєві стрічки «Нене», що він закоханий у старшу за себе дівчинку.
І ця картина не стільки про стрімке дорослішання, скільки про відмову від нього. Це фільм про радість бути дитиною, про втіху невинности й незнання, які, так чи так, проте будуть втрачені. Тому, чи варто так вже поспішати?
(C) Арґумент-кіно Відео-сюжет
Є українське аудіо
Сюжет (англ.)
Un manipolo di reclute si prepara ad una guerra di cui nessuno conosce gli scopi nè il motivo. Il comandante del campo è un generale che gioca con un pupazzo di Marx e vive in un palazzo ...
Stormtroopers (1976)
Stormtroopers
режисер
20 грудня 1976 (Світ)
Італія, Франція
1 год 50 хв
Читати опис (англ.)
Un manipolo di reclute si prepara ad una guerra di cui nessuno conosce gli scopi nè il motivo. Il comandante del campo è un generale che gioca con un pupazzo di Marx e vive in un palazzo ...
Сюжет (англ.)
In wartime France, Pharmacist Elaine (Lisa Gastoni) begins a torrid affair with her shop assistant Armand (Franco Nero), but she soon becomes dominated by him. He demands more & more from her, humiliating her & putting her family at risk.
Скандал (1976)
Submission
режисер, сценарист
26 березня 1976 (Світ)
Італія
1 год 56 хв
Читати опис (англ.)
In wartime France, Pharmacist Elaine (Lisa Gastoni) begins a torrid affair with her shop assistant Armand (Franco Nero), but she soon becomes dominated by him. He demands more & more from her, humiliating her & putting her family at risk.
Сюжет (англ.)
Salvatore Cannavone (Domenico Modugno) is a Sicilian cobbler-cum-shoe salesman who has worked for thirty years in New York City. He returns to his hometown where, although of modest means ...
Smell of Flesh (1974)
Smell of Flesh
продюсер, сценарист, режисер
8 грудня 1975 (Світ)
Італія
1 год 35 хв
Читати опис (англ.)
Salvatore Cannavone (Domenico Modugno) is a Sicilian cobbler-cum-shoe salesman who has worked for thirty years in New York City. He returns to his hometown where, although of modest means ...
Сюжет (англ.)
In Versillia's sandy beaches during the summer of 1956, a gawky adolescent, Sandro, spends his vacation by the sea, along with his family and his intriguingly beautiful sister-in-law.
Lovers and Other Relatives (1974)
Lovers and Other Relatives
режисер
6 червня 1974 (Світ)
Італія
1 год 38 хв
Читати опис (англ.)
In Versillia's sandy beaches during the summer of 1956, a gawky adolescent, Sandro, spends his vacation by the sea, along with his family and his intriguingly beautiful sister-in-law.
Сюжет (англ.)
A widower and his sons fall in love with Angela (Laura Antonelli), the beautiful housekeeper. Each man uses his particular way to approach and capture the - apparently innocent and naive - young woman, and to see more of her sexy body. But only one of them succeeds in dominating and conquering her.
Malicious (1973)
Malicious
режисер, сценарист
29 березня 1973 (Світ)
Італія
1 год 38 хв
Читати опис (англ.)
A widower and his sons fall in love with Angela (Laura Antonelli), the beautiful housekeeper. Each man uses his particular way to approach and capture the - apparently innocent and naive - young woman, and to see more of her sexy body. But only one of them succeeds in dominating and conquering her.
Сюжет (англ.)
Two brothers-in-law, a smuggler and a traffic policeman, get hold of a large sum of money, destined for illegal exportation to Switzerland.
Blessed Are the Rich (1972)
Blessed Are the Rich
режисер, сценарист
30 серпня 1972 (Світ)
Італія
1 год 53 хв
Читати опис (англ.)
Two brothers-in-law, a smuggler and a traffic policeman, get hold of a large sum of money, destined for illegal exportation to Switzerland.
Сюжет (англ.)
Psychiatrist takes young man to castle owned by strange woman, where the latter discovers he's the incarnation of a dead man.
Сюжет (англ.)
Lorenz has three young children who are victims of a media who wishes to turn out terrorists. She contends with her monstrous offspring and student revolts until she can't take it anymore.
Mother's Heart (1969)
Mother's Heart
режисер, сценарист
29 січня 1969 (Світ)
Італія
1 год 32 хв
Читати опис (англ.)
Lorenz has three young children who are victims of a media who wishes to turn out terrorists. She contends with her monstrous offspring and student revolts until she can't take it anymore.
Сюжет (англ.)
Bernardo Bertolucci, along with co-scenarist Gianni Amico, used Dostoievski's 1846, pre-imprisonment novella The Double: A Petersburg Poem, which they moved to Italy and updated to the pro-Vietcong student-protest present,
Partner (1968)
Partner
актор у ролі Student
25 жовтня 1968 (Світ)
Італія
1 год 45 хв
Читати опис (англ.)
Bernardo Bertolucci, along with co-scenarist Gianni Amico, used Dostoievski's 1846, pre-imprisonment novella The Double: A Petersburg Poem, which they moved to Italy and updated to the pro-Vietcong student-protest present,
Сюжет (англ.)
Young Alvise's body is paralyzed, or at least he thinks so. He is infatuated by his beautiful aunt Lea. What starts as innocent therapy and care soon develops into strange erotic and psychological battle between them.
Come Play With Me (1968)
Come Play With Me
режисер, сценарист
30 квітня 1968 (Світ)
Італія
1 год 34 хв
Читати опис (англ.)
Young Alvise's body is paralyzed, or at least he thinks so. He is infatuated by his beautiful aunt Lea. What starts as innocent therapy and care soon develops into strange erotic and psychological battle between them.
Сайти
Фільтр
Останні коментарі до фільмів
кінцівка просто🔥🔥...
Помаранчевий — хіт сезону (2013) s06e11
Цікава історія! У цьому випадку, аварія з комп'юте...Комп'ютер в кросівках (1969)
Передивилася 10-й сезон і нарешті подивилась 11-й....Цілком таємно (1993)
Хороший фільм про користь трудотерапії) Правда, є ...Життя, як дім (2001)
Один з найкращих українських фільмів, які я бачила...Довбуш (2023)
Це краще за першу частину 👍👍👍...Бунтівний місяць. Частина 2: Та, що лишає шрами (2024)
Ендрю Скотту до біса личать ролі негідників...Ріплі (2024)
Нещодавно переглянуті: