У цьому фільмі два колишні президенти США: Рассел Крамер і Метью Дуглас, які терпіти не можуть один одного, опиняються разом в дорозі. Коли скандал, який назріває в Білому домі, загрожує скомпрометувати їх обох, вони, намагаючись зникнути від детективів, звертають із уторованих маршрутів і попадають у звичайне реальне життя американців.
І поки дошукуються до суті змови, екс-президенти дізнаються дуже багато чого про країну, яка їх обирала - багато того, про що вони й не підозрювали.
Молодий студент-фізик Квіна Мелорі, ґрунтуючись на теорії Енштейна-Роузена-Подальського, провів багато досліджень з гравітації. У результаті він замість гравітаційної машини одержав машину-портал що дозволяє ковзати по паралельних світах. Квін разом зі своїм вчителем професором Артуро і подружкою Вейд відправляється ковзати у паралельний світ. Випадково вони захоплюють з собою у паралельний світ нервового афроамериканця Рембрандта Брауна...
Герої — шестеро молодих людей, які живуть у Нью-Йорку і зустрічаються в улюбленій кав'ярні — Central Perk. Шість героїв — три дівчини, і троє молодих людей — нерозлучні друзі. І навколо цієї міцної компанії будується нескінченна кількість різних історій: у друзів трапляються романи, вони сваряться і миряться. Але молодь не може бути до кінця серйозною, тому друзі не упускають нагоди пожартувати, а почуття гумору у них чудове.
«Район Мелроуз» з 8 липня 1992 по 24 травня 1999 серіал виходив на американському телеканалі FOX. Протягом багатьох років творцям вдавалося залучити телевізійну аудиторію, вдало поєднуючи мелодраму і секс з чорним гумором, насильством; шокують й абсурдними сюжетними ходами. Крім того, «Район Мелроуз» став першим серіалом, який оспівав культуру яппі. Цей серіал з його гедоністичнім і одночасно безвихідним поглядом на життя був визнаний одним з характерних явищ американської поп-культури 1990-х років. Серіал спочатку не приносив великих рейтингів. Все змінилося після того, як продюсери вирішили рішуче повернути сюжет серіалу і «продали» будинок на Мелроуз-авеню, 4616, в якому «проживали» герої, бізнес-леді Аманді Вудворд. З цього моменту рейтинг «Району Мелроуз» шпарко пішов вгору.
Три легкові машини наближалися до віддаленої ферми Картерів. Наближалися, хоча ті, що сидять в них, заклинали обходити ферму за версту. І вони побачили скелет, що висить на хресті. Але і це не зупинило їх. І вони увійшли до дверей, за якими морок. І затряслася земля, і почали тремтіти стіни, і страшний гул і стогін доносився звідусіль. У паніці бігли вони. Але машини не заводилися. І вони пішли пішки на станцію. Але чим далі йшли вони, тим більше обволікав їх густий непролазний білий туман, принесений вітром. Вітром Демонів...
Це — «Шоу ні про що», історія про повсякденне нью-йоркське життя. З серії у серію, герої потрапляють у кумедні ситуації. Їхнє особисте життя, відносини з батьками, ситуація на роботі — все провокує цілком несподівані проблеми, на які не можна дивитися без сміху. Гумор у серіалі — доброзичливий. Сайнфелд жартує як з загальнолюдських проблем (самозакоханість, невпевненість у собі, відносини з близькими людьми) так і зі специфічно нью-йоркського повсякдення — переповнене метро, заплутані або небезпечні автостоянки, міжнаціональні відносини у багатокультурному космополітичному місті.
Детективний телесеріал з Анджелою Ленсбері в головній ролі, розповідає про пригоди письменниці Джессіки Флетчер. Серіал виходив в ефір 12 сезонів, з 1984 по 1996 рік.
Залишившись одна після смерті чоловіка, мешканка невеликого портового містечка Кебот-Коув, в штаті Мен, Джессіка Флетчер присвячує себе написанню детективів. Вона починає багато подорожувати, відвідувати друзів, збирати матеріали для нових книг, а заодно допомагати поліції розплутувати вбивства, які по дивним обставинам відбуваються там, куди вона приїжджає.
Серіал розповідає про життя багатої родини Кепвеллів з міста Санта-Барбара. Крім Кепвеллів, також були присутні і інші родини: Локрідж і менш забезпечені Андраде і Перкінс.
Легендарний комісар Коломбо з поліції Лос-Анджелеса розслідує злочини легко й швидко. У цьому йому часто допомагає роль "тюхтія". Його ніхто не сприймає всерйоз, однак сам Коломбо аж ніяк не дурень.