Леся Самаєва

Директор районного краєзнавчого музею Василь Середюк, відправляючи доньку Катю до Франції на навчання, і не очікував такого повороту – місяць тому вона повідомила, що виходить заміж за французького лікаря – кардіохірурга Франсуа. «Середюки – європейська родина!» – це гасло почув у районі кожен особисто від Василя. Яке ж було його здивування, коли він побачив, що омріяний європейський зять – афрофранцуз. Організувати весілля так, щоб воно не відбулося, – здається прекрасною ідеєю. Але коли на заваді стоїть справжнє кохання – невідомо, чи вдасться такий план реалізувати.

Головного героя, спадкового лікаря Толіка, виганяють з роботи за бійку з пацієнтами. Герой вважає цю подію гарним знаком, щоб почати нове життя. Нарешті збудеться його мрія стати «вільним» поетом, а якщо пощастить — навіть відомим, адже вірші він пише, і правда, непогані. Дуже приємно, що в цей момент поруч опиниться старий друг Славік, який знає все: в чому сенс життя, як заробити грошей, як стати щасливим. Він втягує героя в ряд абсурдних ситуацій, в яких Толік втрачає майже все, що мав. Ймовірно, саме драматичні ситуації з родиною та пригоди зі Славіком стануть поштовхом до написання дійсно гарних віршів, які потім увійдуть до збірки.