американський кінорежисер і продюсер італійського походження, лауреат премії «Оскар» (1935, 1937, дві премії у 1939).
У роки Другої Світової війни Капра працював для США заради перемоги, випустивши вісім документальних військових фільмів. У 1944 році він повертається до комедії, знявши «Миш'як і старі мережива» з Кері Ґрантом. У 1946 знімає свій найвідоміший фільм «Це прекрасне життя» (який у змаганні за «Оскаром» поступився фільму «Найкращі роки нашого життя»).
Енергійна журналістка, яку звільняють із роботи, в роздратуванні пише останню статтю про містичного ідеаліста – такого собі Джона Доу. І в цьому тексті – від імени вигаданого персонажа – вона висловлює все, що думає про приниження „маленької людини” сильними світу цього. Аби звинувачення пролунало вагоміше, журналістка пише про майбутнє передріздвяне самогубство героя свого нарису. Публікація викликає надзвичайну реакцію збоку читачів. І все заходить так далеко, що виникає ідея матеріалізувати вигаданого Джона Доу...
Головна ідея фільму будується на припущенні, що для торжества зла вистачає простої бездіяльності добрих людей, тобто байдужості. Головний герой Сміт — звичайна наївна людина, яких тисячі, мільйони. Цинічні політики вибирають його до свого кола задля заміни померлого сенатора. Вони впевнені, що новачком можна буде легко маніпулювати через авторитетного у штаті сенатора Пейна. Сміт вирушає у Вашінґтон, сповнений ідеалів і мрій про спільну працю зі своїм ідолом Пейном. Він не розуміє, що від нього очікується роль маріонетки, що має схвалити шахрайську аферу з побудовою дамби, прибуток від якої дістанеться Пейну та його подільникам... Врешті, чи отримає суспільство правдивого охоронця демократичних ідеалів?
Тоні – син одного з найбагатших ділків бізнесу в Нью-Йорку закоханий в Алісу — просту дівчину секретаря та молоді хочуть повінчатися. Однак ексцентричну поведінку родичів і друзів майбутньої нареченої наводить батьків на думку нареченого, що у них проблеми з головами. Їхній будинок — це клуб за інтересами «міських божевільних».
Події цього фільму Капри, що побачив екран 1937 року, розгортаються в революційному Китаї на два роки раніше. Літак із п’ятьма британцями й американцями на борту робить вимушену посадку в горах Тибету – там, де не ступала нога так званої цивілізованої людини. Нещасні загублені у світах вже й готуються до найгіршого, аж раптом порятунок – з’являються загадкові, дуже навіть загадкові буддійські монахи. Вони й приводять наших горе-мандрівників до невідомої досі нікому ідеальної країни, де здоров’я, мир і довголіття правлять людьми, на відміну від решти того самого, так званого цивілізованого світу…
Такий собі селюк на прізвище Дідс успадковує багатство свого нью-йоркського дядечка і вмить стає знаменитим на всю країну. Він вирушає у місто, де має продовжити дядькові справи і розпочати життя у великому маєтку. Але далеко не всі вірять, що цей містер Дідс – людина проста і достойна, як про нього пишуть у газетах. Тут і розпочинаються інтриґи та підступи...
Еллі збирається заміж за знаменитого льотчика Кінґа Вестлі, але її батько зневажає того, вважаючи світською неробою, тому він садить дочку під замок і шукає підстави для анулювання змовин. Еллі вдається бігти і вона вирушає назустріч коханому до Нью-Йорка на автобусі. В тому ж автобусі їде щойно звільнений репортер Пітер. Йому необхідна сенсація, щоб відновити порозуміння з редактором. В особі втікачки спадкоємиці мільйонів, яку шукає поліція всієї країни, доля усміхається йому.
Стюарту «Стю» Сміту (Роберт Вільямс), талановитому репортеру у виданні Post, доручають отримати інформацію про останню витівку плейбоя Майкла Шулера (Дональд Діллевей).
Надто недовірливі і обережні батьки хочуть захистити свого сина Гаррі від поганих впливів, тому цей «дорослий хлопчик», носить короткі штани. Але всі їхні старання йдуть прахом, коли Гаррі, нарешті надів свою першу пару довгих штанів, і зустрічає злочинницю — красуню Бібі.