У дантиста Мішеля Лепру - вихідний. Тому він вирішив неспішно прогулятися блошиним ринком, радіючи життю. Але, знайшовши древній (1958 року випуску) вініловий диск з концертом кларнетиста Нілу Юара, Мішель помчав додому, щоб терміново послухати улюбленого музиканта. Але! Весь світ наче змовився позбавити лікаря-меломана щастя. Дружина зажадала серйозної розмови «про нас». У коханці заговорила совість, і вона вирішила в усьому зізнатися дружині Мішеля. Роботяги-іммігранти влаштували в квартирі потоп. Дорослий син в боротьбі з буржуазними устроями привів на постій численну філіппінську родину. А Мішелю в цьому бедламі потрібно знайти годину, всього лише годину, щоб послухати улюбленого музиканта..
У Самі одна велика проблема в житті: він - іпохондрик і панічно боїться за своє здоров'я. У Патріка теж велика проблема: Самі. Колись, в дитинстві, Самі врятував йому життя. З тих пір Патрік не може відмовити йому в своїй дружбі. Після чергової зустрічі з лікарями Самі переконаний, що жити йому залишилося всього три місяці. Патрік викликається підтримати друга в цю нелегку годину. Проте він не підозрює, що цей порив переверне з ніг на голову все його життя і занесе його до Індії. Саме там його друг сподівається зустріти щасливе зцілення.
Народжений у п'ятницю, 13-го, в клініці імени Франца Кафки, той, що став сиротою через декілька годин після свого народження внаслідок прикрої суперечки між його батьками, нокаутований в десять років дівчинкою, в яку він був закоханий, той, що живе в скандалах між сварливою бабусею і дядьком-алкоголіком, Ґреґорі Мулен почав життя з того, що називають "важким дитинством".
Через 35 років він живе, як і раніше, зі своєю бабусею, безнадійно неодружений і виконує скромні функції службовця в страховій компанії.
Здавалося б, його життя передбачене наперед, але одного травневого ранку все раптом змінилося.
Через обставини він вимушений опинитися в Парижі, де й закохується в чудову мадемуазель Оділь Бонер, вчительку танців.
І ось одного разу, набравшись сміливости, він запрошує обраницю свого серця до кав’ярні з неоднозначною назвою "Пенальті". Саме тут все і починається...
Нью-Йорк, осінь 1991 року. Військовий фотокореспондент, лавреат Пулітцерівської премії Гаррісон Ллойд їде до Юґославії висвітлювати “невеличкий конфлікт місцевого значення”. Це відрядження має стати його останнім до зони бойових дій – Ллойд більше не може знімати жахів війни і мріє віддати себе родині. Та він безвісти зникає в Північній Хорватії. Його офіційно визнають мертвим. Але дружина Сара (Енді Макдавелл – “Чотири весілля і один похорон”) не вірить у це й рушає вже до колишньої Юґославії, охопленої війною, на пошуки чоловіка...
Дія розгортається серединою ХІХ століття на одному з французьких островів, загублених в незатишному морі. Один з героїв (Емір Кустуріца) на п’яні очі вбиває людину. Він приречений чекати виконання вироку невідомо скільки тижнів, місяців, років, бо в цьому Богом забутому місці немає навіть ґільотини й ката. Єдиний хто виявляє до нього співчуття – дружина коменданта в’язниці. Мадам Ля (Жюльєт Бінош) досягає успіху в перевихованні злочинця, і ув’язнений не просто змінюється, а стає дуже популярною фігурою на острові. Комендант (Даніель Отей) і його дружина начебто щасливі в шлюбі, вони по справжньому розуміють одне одного, вони закохані. Він – утілення шляхетности й честі, вона – краси, доброти і чуттєвости. Але дивна, незрозуміла симпатія, яку мадам Ля відчуває до ув’язненого, доводить, що ці сімейні стосунки не самодостатні. Мадам Ля – справжня фатальна жінка, її бажання і вчинки невідомої природи, та саме вони роблять життя трагічним. Вона сплітає нитки долі, і в тому числі своєї власної – вона має стати вдовою.
А. Куріна