Олександр Кочнєв
Oleksandr Kochniev
Дата народження: 19 жовтня 1949
Знак зодіаку: Терези
Дата смерті: 14 квітня 2021 (71 рік)
Місце народження: Львів, Українська рср, срср [тепер Львів, Україна]
Всього фільмів (на сайті): 6
КО́ЧНЄВ Олександр Павлович — український актор, режисер, артист розмовного жанру, педагог.
Ґран-Прі міжнар. конкурсу укр. поезії «Срібна земля» (Ужгород, 1993), лауреат 1-го Респ. фестивалю кращих вистав за творами Лесі Українки (Луцьк, 1991).
Навчався у Львівському університеті (1966–1969). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1976).
Працював у Харківському драматичному театрі ім. Т. Шевченка (1976–1977)
Львівському українському драм. театрі ім. М. Заньковецької (1977–1979); водно ... час викладав у студії), Театрі естради (1980–82), Театрі російської драми ім. Лесі Українки (1982–1984), Театрі поезії (1984–89), театрах-студіях «Коло» (1989–93, також засн.), «Театральний клуб» (1993–94), «Будьмо!» (1994–95), Держ. театр. школі-студії (1995–2000— худож. кер.; усі— Київ).
Водночас від 1984 викладає у Київ. університеті театру, кіно і телебачення: від 2008— професор кафедри режисури телебачення. На телебаченні виступав з монопрограмами за творами І. Котляревського, В. Сосюри, Ю. Яновського, Є. Плужника, В. Стуса, М. Стельмаха, І. Драча, В. Коротича, Д. Павличка, Б. Олійника, В. Шекспіра та інші.
Був ведучим програм «Сторінки творчості», «Виставка до 40-річчя Перемоги», «Літературні вечори» тощо; т/ф «За ким сумує дзвін?», «Симфонія Закарпаття», «Хто ми?», «Світ поезії» (усі — «УТ-1»). Як читець записав на фірмі «Мелодія» оперу-ораторію «Київські фрески» І. Карабиця (1987, для читця, солістів, хору та оркестру).
Його голос звучить у документальних фільмах Ролана Сергієнка «Сповідь перед учителем», Станіслава Чернілевського «Просвітлої дороги свічка чорна. Пам’яті Василя Стуса» , Ігоря Кобрина «Хлібна гільйотина» та «1941». Він – автор сценарної основи та режисер-постановник вистав «Місячне сяйво» за О. Олесем, «Карнавал» за С. Мрожеком та віршованої композиції за творами Т. Шевченка.
Станом на 2010 рік працював викладачем у КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого.
Помер у квітні 2021 року після хвороби у Києві.
Джерела:
https://esu.com.ua/article-1278
Знайдено 6 результатів
Просвітлої дороги свічка чорна. Пам'яті Василя Стуса (1992)
Black Candle of the Bright Road. In memory of Vasyl Stus
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Фільтр Скинути фільтри
https://youtu.be/GqbEESVJ4W4?si=AV0uPqkKOVG1YuwC