Шведський сірник (1922)
У детективній комедії «Шведський сірник» ідеться про зникнення корнета — поміщика Кляузова у відставці. Надзвичайна подія змусила піднятися на ноги всю міську владу. «Підозрюючи вбивство» корнета, місцева влада почала розслідування. Невдовзі з’ясувалося, що Кляузов живий. Його знаходять у коханої — дружини станового пристава, яка «вкрала» Кляузова й приховувала у своїй лазні.
Джерело: https://openkurbas.org/movie/shvedskyy-sirnyk
Станом на квітень 2026 фільм вважається втраченим
Код для перегляду рейтингу кінобази
Режисер: Лесь Курбас
«Шведський сірник» Леся Курбаса — перший художній фільм, випущений ВУФКУ. Він вийшов на екран 1922 року. З нез’ясованих причин цю українську стрічку перемонтували в Москві. «Відповідно до матеріалів Головреперткому, фільм “Шведський сірник”, перемонтований у 1926 р., був дозволений для безплатного демонстрування в червоноармійських частинах під назвою “Дворянське багно”. Метраж фільму скоротився до 480 м. Фільм не зберігся».
З публіцистичного джерела «Тернистий шлях до істини» (1978) підготовленого Н. Капельгородською і опублікованого у виданні «Советский экран» (1988), стало відомо, що Валентина Чистякова (дружина Леся Курбаса) розповіла Івану Кавалерідзе про те, що серед пред’явлених її чоловікові обвинувачень після арешту (25.12.1933) фігурував і його фільм «Шведський сірник» — мовляв, «чому висміюються саме російські поміщики? Твір Чєхова ніхто, звісно, до уваги не брав».
Джерело: https://openkurbas.org/movie/shvedskyy-sirnyk
Автори сценарію — Микола Салтиков, Борис Лоренцо
Режисер — Лесь Курбас
Оператор — Євген Славінський
Художник — Іван Суворов
У ролях: Костянтин Гарін (Марк Іванович Кляузов, корнет), Баянов (становий), А. Єгорова (жінка станового), Г. Славатінська (Марія, сестра Кляузової), І. Висоцький (Чубіков, слідчий), Аркадій Мальський (Микола), Д. Гольдфаден (Песков, управитель Кляузова), Короленко (покоївка)
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати