Попередження: рецензія містить спойлери
Істинно є чимось чарівним. Не знаю як пояснити свої враження інакше - це було чимось казковим, наче лише випадково потрапило до нашого світу. Це розкриває очі на якісь очевидні істини - ми можемо ніколи не дізнатися, наскільки широкий вплив створюємо. Хтозна, може ми врятували життя й не знаємо про це? Звичайно, це не так глобально, як цілі покоління ЮАРівців, що зросли та зміцніли за випадково отриманої музики, але це усвідомлення - надзвичайно вражаюче. І найбільше в усьому цьому мене тішить, що Родрігес жив своєю творчістю та цінував звичне життя, це не було гонитвою за чимось примарним, за популярністю чи визнанням. Це було життя людини, чиє цінування моменту вражає і схиляє до старань й собі також прийняти, що усе, що з нами трапляється - вже диво. І ми самим життям робимо надзвичайно багато.