Про сам зміст RahZephon сказано вже чимало і багато сказано справедливо. Доповнимо заміткою про форму.
Якщо дивитися RahZephone, то краще дивитися цей фільм.
Переглянувши серіал із двадцяти шести (!) серій, а слідом за ним і фільм, зараз до пуття і не скажу, а що в серіалі-то було такого важливого, що тут не показали б.
Всі найпримітніші моменти і лінії присутні, дещо навіть перероблено в кращий бік.
Як наприклад роль Кьон. Двадцять три серії вона бовтається в сюжеті як неприкаяна, як чи то прикраса, чи то музикант військово-морського оркестру. Реальну ж участь у сюжеті бере тільки в самій кінцівці. У фільмі її просто занурили в летаргічний сон до заповітної години, і справа з кінцем.
Багатьох допоміжних персонажів, які тільки роздували екранний час, прибрали зовсім.
У підсумку триває видовище менше в рази та без втрати змісту. Можна було і краще звичайно, але це вже питання змісту.