Визволення (1940)

Освобождение

Роботу над цим (пропагандиським) фільмом закінчили 30 червня 1940, а вже 12 липня кінострічку прийняло керівництво кінематографії у Москві. Наприкінці липня на екрани вийшла російська версія фільму, а згодом й українська — призначена насамперед для населення заходу України. У Львові фільм вперше показали 6 вересня у кінотеатрах "Європа", "Гражина" та "Касіно" — з нагоди першої річниці "возз’єднання". Крім того, анонсували й покази в інших містах та містечках області, зокрема в Буську, Яворові, Бродах, Городку, Кам’янці-Струмиловій, Любачеві.
Чи відрізнялися чимось, окрім мови, російська та українська версії кінокартини нині з’ясувати неможливо. Український варіант втрачено, і всі відомі сьогодні копії — російські. Через два місяці показів, які відвідували переважно самі ж червоноармійці або загнані під примусом працівники державних установ та підприємств, "Визволення" зняли з прокату і на загал не демонстрували, хоч жодних заборон щодо стрічки не існувало.
На промоції "Визволення" не наполягав і сам Довженко, який, мабуть, вважав своє творіння не шедевром, а радше ідеологічним продуктом. "Тараса Бульбу" режисерові так і не вдалося зняти. Як і "Україну в огні", яку Сталін заборонив друкувати й екранізовувати. Натомість митець отримав вказівки про створення нових пропагандистських документалок: "Битва за нашу Радянську Україну" (1943) та "Перемога на Правобережній Україні" (1944).
Нещодавно переглянуті: