Вперше побачив бойовик «Підривник» («Knock Off» (1998)) у кінці Січня 2024-го року. Враження були різні, але більше не сподобалося. Через два з половиною роки вирішив переглянути і все те саме. Зупинюся на основних уподобаних і не дуже моментах.
Жан-Клод Ван Дамм (Jean-Claude Van Damme) зі своїми швидкими авторськими викрутасами-ковзаннями і притаманною Йому мімікою, красивою зачіскою, вродливим обличчям — безумовно на висоті!
Фільм, у Моєму сприйнятті, виглядає сюжетно-безглуздим, непереконливо продуманим, не надто серйозним і наче пародійно-бойовиково-псевдокомендійним. Може все так і задумано, щоби не тримати глядача в напрузі.
Попри свою неґативну ролю, товстун-лиходій Гаррі виглядав (Paul Sorvino) напівзагрозливо-напівкумедно. До речи, злосна-гнівна-серйозна міміка Карен (Lela Rochon) добряче веселила Мене. Мені вельми сподобався гармонійно-комедійний «дует» «Гаррі + Кармен».
Трюки з контейнерами, що хаотично пересуваються і потім літають, вельми давній і доволі вдало втілений ... сюжетний хід. Я оцінив «Дикий вогонь» (хоча ця назва з’явилася пізніше, в серіялі «Гра Престолів» («Game of Thrones» (2011-2019)), і прекрасне салатове полум’я ефектних вибухів значно красивіше виглядало). Неприйнятні кольори і Гонконґ відштовхували Мене — Я прихильних инших барвоєднань і культур.
Моя оцінка — 4 бали з 10-ти!