| Країни: | Південна Корея |
|---|---|
| Жанр: | екшн комедія детектив романтичний |
| Прем'єра в світі: | 8 вересня 2005 |
| Режисер: | Чи Мен-се |
Корея, 18 століття. Переслідуючи підозрюваного в злочині, дівчина-детектив Немсун зриває з нього маску і… закохується в його «сумні очі». Мета змови – міністр оборони країни, Немсун повинна знищити злочинця і вимушена битися з ним, не дивлячись на любов в своєму серці….
Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:
Korea Pictures, 프로덕션M, Michigan Venture Capital, Wellmade Entertainment
Режисер: Чи Мен-се
Сценаристи: Hae-jyung Lee, Чи Мен-се
Композитор: Сон-у Джо
Оператори: Ki S. Hwang
Режисер І Мьонсе (이명세), композитор Чо Сону.
Є корейські фільми, які я безмежно люблю, передивляюсь, слухаю музику, або просто згадую. Таких фільмів досить багато, але навіть серед них є найулюбленіші. Один з них – «Дуелянт».
Історія розгортається багато років тому, в епоху династії Чосон, і розповідає про молодого офіцера поліції, на ім'я Намсун (Ха Дживон), яка разом зі своїми колегами виявляє групу фальшивомонетників. Однак, оскільки злочинці не просто друкують власні гроші, але планують використати їх для руйнування економіки та повалення уряду. Намсун знайомиться з молодим чоловіком, відомим лише як Сумні Очі (Кан Донвон).
Більше про сюжет не буду писати. Бо це один з тих фільмів, які можна осягнути через чуттєве інтуїтивне сприйняття. Потрібно відключити логіку та інтелект, відкритись на правду та сприймати все, як реальний хід подій. Ми не знаємо передісторію цих подій, не знаємо історію цих героїв – вони лише тут, в реальному часі перед нами. Навіть, ко ... ли ми намагаємось вибудовувати собі реальні послідовність подій, все збивається – то зачаровує нас динамічними сценами, то абстрактними роздумами, то яскравими образами.
Легко помітити, що у фільмі є милування і листям клена, і тихими снігами і місяцем. Перша дуель в місячному світлі, друга - з міністром - в листях клена, що осипаються, остання - у снігу. Весь фільм ми милуємося, милуються і герої. Намсун милується чарівним світлом місяця, милується красою головного героя, його граціозним танцем з мечем. Герой же займається спогляданням постійно. Предмети його споглядання - пір'їнка, брязкальця, барвисті ліхтарі. Він занурений в себе, він ніби поза всім, що відбувається (але ми знаємо, що він не пропускає нічого).
Фільм переповнений естетикою дзен - це і чайна церемонія, і пейзажі, схожі на живопис, драматичне мистецтво (циркова вистава, жонглювання, пантоміма, маски), шлях меча і мистецтво воїна - це все об'єкти естетики дзен.
Фільм використовує всі засоби художньої виразності – світлотіні, півтонів, текстур тканини, які поглиблюють або розділяють простір. Темп, ритм то дискретний, то підкреслено швидкий з ефектом перемотування, або чарівно повільний.
Деякі сцени немов виписані виразно-чуттєвими мазками художника. Неймовірний візуальний ряд доповнюється такою ж виразною музикою. А останні сцени фільму – такий приголомшливий контраст - чорний, білий і червоний. Складно знайти символічне значення цих кольорів в дзен-буддійської традиції. Чорний колір - відсутність кольорів веселки, колір, який поглинає, але не відбиває світло, символ порожнечі - психічної і космічної, колір небуття; білий - колір смерті і водночас колір свободи від страхів, колір спокою; червоний - колір крові, особливо в поєднанні з білим, кров на снігу. Потужне підкреслення кольорів посилює враження від фінальної сцени, про яку один з героїв сказав «Я бачив, як чоловік і жінка бились гострими мечами, та здавалось, що вони танцюють»
Фільм веде нас від раціонального світовідчуття у світ емпіризму та ірраціональності.. Тому "спустошуємо свідомість" і повністю віддаємося спогляданню витвору мистецтва, яким і є цей фільм.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Duelist (2005 film)
