Чорний козак (2018)

Арсен Гребенюк 25 січня 2022, 9:53

«Чорного козака» дуже зручно порівнювати з «Пекельною хоругвою». Адже обидва фільми зняті за казками Сашка Лірника, обидва про козаків і обом закидають звинувачення в аматорстві. Але все ж вони дуже різні як за настроєм, так і стилем.
«Чорний козак», хоча й казка, та казка похмура. Козак загинув на війні, а його дружина Ганна лишається сама ростити дочку. Аж ось щоночі таємничий Чорний Козак починає приходити й допомагати по господарству. Ганна, звісно, хоче дізнатися хто він. І ні, це не її чоловік. Але тоді хто?
Це історія про довіру, про важке прокляття та спокуту. І атмосфера українського села, де діється щось дивне, у фільмі вдалася. Чуткам і забобонам доводиться вірити, як свідченням очевидців. Чарівниця Ліпіяда, що випікає з тіста живих голубів, не менш реальна за балакучу сусідку. Сон так само важливий, як дійсність, а слово, як вчинок. Поступове проникнення чогось нетутешнього в буденне життя Ганни зображено дуже вдало. Цьому сприяють епізоди з повсякденними заняттями, як-от ... прання в ополонці чи підмальовування брів сажею.
Кидається в очі, що фільм знімали майже 10 років. Через це він надто неоднорідний, адже за час зйомок змінилося 6 операторів. У сусідніх сценах разюче відрізняється не лише колірна гама, а навіть чіткість картинки. Контраст між реальним і чарівним світом зрозумілий, це навіть доречно. Та раптова жовтизна чи червонястість випадкових кадрів однозначно є вадою фільму.
Також дуже неоднорідна гра акторів. Ганна та Ліпіяда, зіграні професійними акторками, свою роботу виконали гідно. Чого не сказати про інших акторів. Козаки в своєму іронічному настрої ще сприймаються добре, але татарів і селянок ніби спинили посеред вулиці та й говорять: «скажіть нам кілька слів».
На щастя, цього разу козаки показані як відповідальні воїни-захисники, а не несерйозні троянці з «Енеїди», що тільки махають напоказ шаблюками, борщують і все «го-го-го, Петро, поглянь, то що, москаль?». Фільм підкреслює, що козаки – це своєрідна субкультура, де є свої священні таємниці та зобов’язання. Що це чоловіча спільнота, котра має як фізичну, так і духовну силу. І в світі фільму вона збалансовує жіноче відьомство, що є чудовою ідеєю. Як жінка може взяти шаблю, так і чоловік може наслати прокляття, хоча магія це ніби жіноче заняття. Втім, до козацьких містерій є одне, кхм, незручне питання. Характерник навчав дітей… сексуальної культури тим дерев'яним макетом?
Фільм містить низку необов'язкових сцен, яким є одне пояснення – дотягнути хронометраж до стандарту. «Пекельна хоругва» мусила поспіхом закривати сюжет, а «Чорний козак» дотягує його. Сцена, де Ганна бачить совість односельчан, сама по собі цікава та добре знята, проте сюжетно потрібна для одного – показати, що писар запроданець. Присутність Чорного Козака, виявляється, поширює якусь гниль, але згубних наслідків це не має. Зіпсувалось молоко – вилили. Захворіла дочка – прийшов чорний Козак і полікував. Селяни підозрюють, що Чорний Козак – то чорт, але це лишається балачками. А під кінець Чорний Козак, одягнений, наче ніндзя, просто танцює на місці з добру хвилину.
Пояснення хто такий Чорний Козак, до честі творців фільму, гарне. Сюжет спершу пускає глядачів хибним слідом, а потім тримає інтригу. Водночас те, як Чорний Козак позбувається прокляття, в багатьох могло лишити питання «а що, так можна було?». Хороший і при тому недоведений до завершення підсюжет про необхідність віддати дочку задля порятунку Чорного Козака. Знов-таки, ніби є магічний закон рівноваги, про який згадує Ліпіяда, але виконувати його, виходить, необов'язково. І це не наслідок якоїсь особливої кмітливості, а знову, як у «Пекельній хоругві», диво, тільки що тепер не настільки чужорідне. Можливо, пояснити ці моменти просто не вистачило грошей.
Попри все, «Чорний козак» лишає позитивне враження як фільм, знятий на ентузіазмі задля гарної історії про сміливість і справедливість, а не «нашої відповіді» кому-небудь. Якою мусить бути українська історична містика для своїх ми тепер бачимо. Не одним Гоголем слід жити. Лишається, щоб цим займалися за хорошого фінансування та нормальної реклами. Читати далі