7.7
28

Кілька хороших хлопців (1992)

A Few Good Men

16+  •  2 год 18 хв  • 
Країни: США
Жанр: драма трилер
Бюджет: 40 000 000 $
Касові збори в світі: 243 240 178 $
Касові збори в США: 141 340 178 $
Прем'єра в світі:
Прем'єра на DVD: 1 жовтня 1997
Прем'єра на Blu-Ray: 6 грудня 2007
Режисер: Роб Райнер
КіноБаза: 7.7 (28)  IMDb: 7.6 (185635)
Моя оцінка:
/10
Є українське озвучення

Код для перегляду рейтингу кінобази Сюжет:

Два моряки предстають перед судом за незаконну розправу над своїм товаришем. Захищати їх випадає молодому і самовпевненому потомственому адвокату, який явно віддає перевагу бейсболу жорстоким іграм закону. Проте справа виявляється не такою простою, як йому здавалося, і він вирішує розкрити таємницю жорстоких вбивств і покарати тих, хто несе відповідальність за смерть солдата, чого б йому це ні коштувало.
Кинувши виклик сильним світу цього, він ризикує всім - своєю кар'єрою, спокійним існуванням і навіть життям.

Ключові слова:

Вбивство Ретроспекція Куби Самогубство Юрист Закон Військово-морські сили Бейсбольною битою Військова база Слабким ВМС США Гуантанамо На основі грати Сексизм Гуантанамо Ленс тілесні Суд бойових вмирання та смерті Хвала суд справу

Виробничі компанії:

David Brown Productions

Актори: (Всі 39)
Том Круз
Lt. Daniel Kaffee
Джек Ніколсон
Col. Nathan R. Jessup
Демі Мур
Lt. Cdr. JoAnne Galloway
Кевін Бейкон
Capt. Jack Ross
Кіфер Сазерленд
2nd. Lt. Jonathan Kendrick
Кевін Поллак
Lt. Sam Weinberg
Джеймс Маршалл
Pfc. Louden Downey
Джей Ті Волш
Lt. Col. Matthew Andrew Markinson
Дж.А. Престон
Judge Julius Alexander Randolph
Метт Кревен
Lt. Dave Spradling
Вольфганг Бодісон
Lance Cpl. Harold W. Dawson
Ноа Уайлі
Cpl. Jeffrey Barnes
Куба Гудінг мл.
Cpl. Carl Hammaker


Режисер:
Сценарист: Аарон Соркін
Композитор: Marc Shaiman
Відео: (Всі 2)
A Few Good Men ≣ 1992 ≣ Trailer
2:53
A Few Good Men ≣ 1992 ≣ Trailer
A Few Good Men - Trailer
2:26
A Few Good Men - Trailer
Зображення: (Всі 13)

Цитати: (Всі 1)

Правда тобі не по зубах!

Фільми того ж режисера: (Всі 10)
Рецензії: (Всі 1)
9/10 Поганий хлопець - не вирок, хороший хлопець - не діагноз

Оскар - 1993, "Найкращий фільм", номінант

Епіграф: “Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.” стаття 41 Кримінального кодексу України

Протягом усього фільму назва його інтригує, змушуючи замислюватись, про кого ж ідеться.

Так, є один хлопець, якому не місце у елітному підрозділі і він сам це розуміє. Але він помилився собі на біду. Він - хороший хлопець.

Інші двоє вчинили негарно, але вони виконували наказ, бо в них є кодекс честі. А хлопці з кодексом честі - хороші хлопці.

Командир віддав наказ, але його завдання - зробити з усіх добрих солдатів, бо поганий солдат - ненадійний солдат, а ненадійний солдат - мертвий солдат і поранені товариші. Тому із поганого солдата треба виховати хорошого будь-яким способом, а в процесі виховання ще ніхто не вмирав. Командир - хороший хлопець (хоч і малоприємний солдафон).

Адвокат хорошим ... хлопцем не здавався, але під правильним впливом зміг витягти назовні і вирішити свої психологічні проблеми, які, власне, і заважали йому таким стати.

Прокурор тим більше хороший хлопець, бо він ефективно захищає інтереси своєї держави.

Ну і до хлопців у компанію затесалася одна дуже хороша дівчинка (правда хороша, жодної негативної риси не прописали).

Тож виходить, тут усі хороші хлопці, але у кожного з них своя правда. Саме тому хтось із них звинувачує або захищає, хтось сидить у кріслі свідка, хтось на лаві підсудних, а хтось - мертвий. І автор - також хороший хлопець, який, хоч і явно дає нам зрозуміти, у чому полягає його, авторська, правда, та тим не менш не наполягає на ній, дозволяючи хорошим хлопцям і дівчатам, які дивляться його фільм, думати самостійно.

Із плюсів: із самого дитинства я відчуваю незрозумілу любов до жанру судової (юридичної) драми, і це не могло не позначитися на моїй оцінці фільму.

Сподобався “освітній” компонент, який без зайвих прелюдій просто “занурює” нас у той світ і ті цінності, якими живуть морські піхотинці, дає нам можливість проникнутися особливостями їх світосприйняття і відчути мотивацію, а згодом - і певну емпатію. Цей досвід для когось може бути новим і цікавим.

Паралельно кінокартина піднімає ряд моральних дилем, над якими варто подумати і після перегляду, як от: свобода волі і відповідальність, необхідність виконання наказу як умова виживання проти права на невиконання наказу злочинного, цінності групи проти цінностей особи, вимога професіоналізму проти приниження слабшого, світосприйняття людини із промитими мізками чи кодекс честі, і головне - міра провини та відповідальності конкретної людини у конкретних обставинах за свої вчинки і локус контролю. Ці всі питання лишаються відкритими, навіть не дивлячись на розставлені акценти і цілком однозначний фінал.

У плюс картині я б також записала загалом цікавих персонажів, більшість із яких - яскраві, добре прописані особистості, втілені у хороших акторських роботах. Особливі компліменти Тому Крузу і Джеку Ніколсону, а також Вольфгангу Бодісону і Джеймсу Маршаллу. У останніх вийшли класичні морські піхотинці, які не виходять “із образу”, навіть тоді, коли можна, бо 24-годинна муштра свою справу робить, і водночас не позбавлені індивідуальності.

Із мінусів: Фільм виконано “за лекалами” вибраного жанру, і якщо в контексті акторських робіт або просування певних ідей йому це ніяк не заважає, то в контексті сюжету трохи шкодить, бо робить його загалом прогнозованим. Тим не менш, передбачуваність проявляється лише у загальній сюжетній схемі, але не у конкретиці. Простіше кажучи, заздалегідь можна спрогнозувати, що будуть робити герої, але не те, як саме вони будуть це робити.

У мінус запишу героїню Демі Мур, яка спершу виглядає доволі цікаво, але потім абсолютно губиться і перетворюється на безлику асистентку героя Тома Круза. Складається враження, що їй прописали дві сценарні функції - мотивувати головного героя на внутрішні зміни і викликати героя Джека Ніколсона на “роздуми” про жінок у формі. Після цього сценарист неначе взагалі не зміг придумати, що із нею робити, тому спробував намалювати традиційну любовну лінію, яка цьому фільму абсолютно не потрібна і не пасує. Але і її не домалював, бо через небажання відходити далеко від лінії основної хімія між головним чоловічим і головним жіночим персонажем не відчувається взагалі.

Також нарощування драматизму і пафосу ближче до фіналу викликає у глядача потрібні емоції, але трохи знижує градус реалістичності. Як на мене, навіть тому, хто ніколи в житті не бував у залі суду, складнувато буде повірити в те, що свідок, якого допитують, хоч на мить здатен забути про те, де він знаходиться, втратити контроль і публічно сказати зайве, особливо, якщо цей свідок - не алкоголік Вася з вулиці, а військовий чин, все життя якого - контроль. Тим не менш, фільм не ставить перед фактом, а все ж пропонує обгрунтування цьому з точки зору психології, а вже глядач має можливість сам вирішити, наскільки цього обгрунтування йому буде достатньо.

Цитати:

Часть. Корпус. Бог. Страна…сэр

Адвокату надлежит обращаться ко мне: «полковник» или «сэр». По-моему, я это заслужил. — А свидетелю следует обращаться ко мне: «Ваша честь» или «господин судья». Уж это-то я точно заслужил.

— Да, и предупредите его: тамошние морские пехотинцы — фанатики. — Фанатики чего? — Того, что они — морские пехотинцы.

— Это Ваша подпись? — Да, сэр! — Вам не нужно называть меня «сэр». — Сэр, да, сэр! — И уж тем более два раза в одном предложении.

2 з 3 користувачів вважає цю рецензію корисною

Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію

Нещодавно переглянуті: