Dragon Fist - Рецензія до фільму «Кулак дракона» / Dragon Fist

Хоча фільм вийшов у 1979-му, його зйомки проходили в Південній Кореї на початку 1978 року саме тоді, коли в Гонконгу почався «бум» Джекі Чана. Джекі щойно повернувся зі зйомок «Змії в тіні орла» (яку він знімав «в оренду» для Seasonal Film).
Коли «Змія в тіні орла» (березень 1978) стала мегахітом, Ло Вей зрозумів, що його «власність» (Джекі) тепер коштує мільйони. Він через тиждень випускає "Мистецтво змії та журавля Шаоліня" (Snake & Crane Arts of Shaolin), який вже був знятий і лежав на поличці.

Пізніше на цій хвилі Ло Вей починає зйомки нового фільму "Кулак дракона" віддавши хореографію Джекі. Частково це через бажання «втримати» його, але й водночас через фінансовий відчай. Свобода Джекі слугувала як компроміс. Ло Вей бачив, що методи Юань Хепіна (режисера «Змії в тіні орла») та Chen Chi Hwa (режисера "Мистецтво змії та журавля Шаоліня", який до речі й в інших фільмах давав Джекі проявити себе, хоч і знімав під продюсерством та на студії Ло Вея) спрацювали. Він неохоче визнав, що Джекі краще знає, як ставити бої. Даючи Джекі повний контроль над хореографією в «Кулаці дракона», Ло Вей намагався показати, що він теж може бути сучасним продюсером. Надання творчої свободи було спробою задобрити актора, чий контракт Ло Вей тримав у руках як залізну хватку.

Але цікаво, що попри те, що фільм вийшов чудовим, Ло Вей не випустив його одразу. У студії виникли фінансові проблеми, і «Кулак дракона» пролежав у архівах більше року. Його випустили лише у квітні 1979 року, коли Джекі вже випустив власну "Безстрашну гієну". Ло Вей зробив це, щоб просто перебити успіх Джекі та заробити на його імені, поки він остаточно не пішов до Golden Harvest.

Рейтинги Dragon Fist страждають через те, що він занадто серйозний для фанатів «комедійного Джекі». "Snake & Crane Arts of Shaolin" часто сприймають як «просто черговий старий фільм», не помічаючи, що хореографія там на голову вища за все, що знімалося в 1977 році на студії Ло Вея.

У «Кулаці дракона» Джекі вперше зміг реалізувати свою ідею «емоційного бою», де кожен удар має значення для сюжету, а не просто виглядає красиво.

Рішення Ло Вея притримати «Кулак дракона» і натомість випустити з полиць «Охоронців слави» (Magnificent Guardsmen) та «Астральне кунг-фу» (Spiritual Kung Fu) у 1978 році було величезною стратегічною помилкою.

Ло Вей просто боявся ризикувати. Він випускав «Астральне кунг-фу», бо в ньому були елементи комадії, він просто хотів зіграти на успіху "Змії в тіні орла" та "П'яного майстра", але це виглядало підробкою, бо там Джекі не мав творчої свободи лиш намагання бунтувати. Глядачі бачили, що це не справжній стиль Джекі, а намагання режисера та продюсера підлаштуватися під тренд. «Охоронців» Ло Вей вважав «технологічним» через технологію 3D, яка на звичайних екранах виглядала погано. Сюжет був слабким, а Джекі там виглядав просто «гвинтиком» у застарілій системі Ло Вея. Напевно, найбільша іронія в тому, що «Астральне кунг-фу» зібрало непогані гроші в прокаті лише тому, що глядачі після «П'яного майстра» були готові йти на будь-який фільм із Джекі Чаном. Якби не цей контрактний обов'язок, ми б, можливо, ніколи не побачили Джекі в таких дивних і слабких фільмах.
Джекі пізніше згадував у своїй автобіографії, що робота з Ло Веєм була для нього часом глибокої депресії, бо він відчував, що його талант використовують неправильно. Chen Chi Hwa фактично став тим режисером, який допоміг Джекі Чану пережити важкі часи під крилом Ло Вея, даючи йому простір для самовираження. Це чітко видно по фільмам над якими вони працювали в разом.

Якби Ло Вей випустив «Кулак дракона» одразу після успіху «Змії в тіні орла», він би досяг двох цілей:
Довів би, що Джекі - універсальний актор. Глядачі побачили б, що він може не тільки смішити, а й тримати напругу в серйозній драмі. Це стало зрозуміло і в наступних фільмах, але це могло б бути набагато раніше. Підняв би статус самого Ло Вея. Це був би єдиний якісний фільм Ло Вея як режисера в цей період. Він би показав, що здатний знімати сучасне, швидке і жорстке кіно.

У «Мистецтво змії та журавля Шаоліня» кожна сцена — це підручник з кунг-фу, а в «Кулаці дракона» — підручник з операторської роботи та постановки боїв без зайвого монтажу. Фінальний бій у «Кулаці дракона». це один із найсуворіших та найбільш технічних фіналів у всій ранній кар'єрі Джекі.

Фінал «Кулака дракона» — це не просто бійка, це вища математика рухів. Кожен блок, кожне перехоплення рук — це чиста техніка. Особливо вражає те, як Джекі використовує «три кроки» та як він працює корпусом. Це той самий випадок, коли через бойову хореографію передається лють і внутрішній біль персонажа. Після цього фільму стало остаточно зрозуміло, що Джекі Чан — це хореограф-перфекціоніст, який може поставити бій будь-якої складності. Ло Вей, так і не зрозумів, що він тримав у руках не просто актора, а майбутнього режисера-новатора.

«Кулак дракона» був настільки хорошим, що коли Джекі вже перейшов на Golden Harvest і став зіркою «Проєкту А», він згадував цей фільм як одну з небагатьох робіт у Ло Вея, якою він справді пишався.

Цікаво, що навіть через більше 45 років такі фільми як «Мистецтво змії та журавля Шаоліня» та «Кулак дракона» виглядають краще за багато сучасних бойовиків, де все приховано швидким монтажем. Тут камера стоїть на місці, і ти бачиш кожен рух.

Занижені рейтинги, які зараз можна побачити це несправедливість часу і місця, що позбавило «Кулак дракона» та «Мистецтво змії та журавля Шаоліня» стати всезагальною класикою. Сьогодні часто оцінюють люди, які часто оцінюють ці фільми через призму пізнішої творчості Джекі, очікуючи комедії, але ці стрічки працюють за іншими правилами. Вони не бачать тієї ювелірної роботи з традиційними стилями. Ви скажете, що це зараз, а які причин були тоді, коли кар'єра Джекі пішла вгору?

Ось порівняння цих знакових стрічок, яке пояснює, чому одні стали світовими шедеврами, а інші залишилися просто «хорошими фільмами свого часу».

Касові збори та успіху. "Змія в тіні орла" - величезний хіт, прорив та народження нового стилю. "П'яний майстер" - мега-хіт, касові збори врази перевершили "Змію в тіні орла", отримує статус культової класики, закріплює впізнаваність Джекі за межами Гонконгу. "Мистецтво змії та журавля - помірний успіх, традиційний бойовик.
"Кулак дракона" - середній успіх, похмура драма, вийшов значно пізніше через штучне стримування на полиці.

Репутація Ло Вея та його студії на той момент була зіпсована через погані фільми, які вихолили останнім часом. За домінування боролись інші студії, як от Golden Harvest, куди згодом перейшов Джекі. Глядачі вже побачили нову формулу від Джекі і чекали саме її, вони вже втомилися від історій про помсту не бажаючи бачити в Джекі суворого майстра як заміна Брюсу Лі. Вони сприймалися як якісними, але бачили в ньому стандартний продукт «конвеєра» Ло Вея, який на той момент уже втратив довіру дистриб'юторів та аудиторії.

Тож відповідно через багато років ці фільми цінять ті, хто вивчає фільмографію Джекі для широкох аудиторії ці фільми часто залишаються, ніби осторонь. Але я вам рекомендую подивитись ці фільми це класика, фундамент, де Джекі проявляв себе як режисер бойових мистецтв, цей фундамент використовувався і в подальших фільмах, адже частина комедійних фільмів Джекі розмежовувала жорстку хореографію та комедійні моменти поза основним сюжетом, як скажімо в "Поліцейській історії", або зовсім серйозні фільми "Кримінальна історія", "Розбірки в Бронксі", "Громобій", "Серце дракона" та інші.