«Об’єкт “Джей”» (1994)

Girlanda 11 липня 2026, 5:57

«Об’єкт “Джей”🎨🖌️» (1994) — легка стильна й цілком у дусі українського кінематографу шпигунсько-диверсійна «комедія Майбутнього». Доволі простенький і прямолінійний у чисто українському дусі сюжет. І цей дух національного одягу й вишитого рушника, вітряних млинів, українських веселощів, української гостинности і доброзичливости, українського невміння тримати язика за зубами, української безпосередности й довірливости, української здатности переконливо замаскувати, української стійкости й рішучости за гострих кризових умов, українського вміння швидко згуртуватись і професійно «латати діри» та винахідливо вирішувати проблеми — вельми відчутний (і це все можна спостерігати в наші дні). Тут усе дихає Рідною Україною💙💛 — навіть «Джоконда» («Мона Ліза») й навіть попри те, що картину знімали московитською мовою. Приємно те, що пісні в ориґіналі виконували українською🎶
Я бачив кілька художніх і документальних постановок, де в тій чи иншій мірі фіґурувала картина Леонардо да Вінчі «Портрет пані Лізи дель Джокондо» («Ritratto di Monna Lisa del Giocondo») — але такої кумедної (і до певної міри мистецько-знущальної) не було ніде. Не знаю яке там почуття гумору в Леонардо да Вінчі — та, гадаю, українську сюжетну саркастично-іронічно-самоіронічну версію Великий італійський Учений-Дослідник-Експериментатор-Шифрувальник Доби Відродження поза увагою точно б не залишив!
Гарно прописані ролі та вдало підібрані актори (дратує наявність московитів — так, наче в Україні бракує талантів). Не має однотипних персонажів. Усі характери реалістичні й таке враження, що події відбуваються не на екрані, а зовсім поряд. Хочу відзначити сугубо українську кінематографічну родзинку — легко відчутний аромат єднання побуту, ментальности й молекулярних елементів абсурду-хаосу. Стрічка «Об’єкт “Джей”🎨🖌️» (1994) попри свою сюжетно-сприйняттєву легкість усе одно від початку до кінця тримає ниткоподібну інтиґу, що обростає певною цікавістю. Фільм ненабридливий і можна кілька разів переглядати без відчуття нудоти. Ідеальний для перегляду фоном або напів-фоном, бо не відволікає, не напружує, не змушує зосереджувати увагу та глибоко аналізувати. Разом із тим, є «дрібненькі шпильочки», що час від часу «поколюють», не даючи глядачу забути про себе.
Моя оцінка — 8 балів із 10-ти❗

Коментарі: