marvin2008

Упродовж цілого фільму мене не полишало відчуття, що я переглядаю театральну виставу, а не фільм. Театральну виставу, в якій актори власне і готуються до знімання у фільмі. Деякі сцени та діалоги аж надто напружені. Суперечливо, але тільки сцени битв та двобоїв знімають це напруження. Потім герої повертаються до своїх піднесених пафосних тонів.

Головними героями є фактично два тандеми – Ахіллес і Агамемнон та Гектор і Паріс. Якщо перші між собою протистоять, адже бойові вміння першого рівняються титанам, а амбіції другого богам, то у випадку других один має постійно захищати іншого. Паріс лише робить проблеми, а старший брат Гектор має його захищати. Сцена, коли Паріс хапається за коліна Гектора є дуже сильною. Інша справа з Ахіллесом. Він майже сам по собі, але все ж має виконувати накази Агамемнона. Ахіллес не має страху, він кидає виклик самому Геліосу та іншим богам, що там вже казати про якогось смертного Агамемнона. Але він має гонор та відчуття справедливості. Ахіллес не боїться смерті, він навпаки її жадає і вважає, що смерть це людська перевага над безсмертними богами. Помирає ж він, як і в "Іліаді". Гектор має високе почуття обовʼязку та служіння Трої, він не бунтівник, але сумління врешті зводить його у двобої з Ахіллесом.

Може скластись враження, що війна почалась через Єлену, але на жаль жіночі ролі (окрім досить цікавої Брісеїди) у фільмі досить другорядні.

8/10. Персонаж Одіссея досить другорядний і мотиви взяти коня в Трою теж досить не переконливі.
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: