Крилатий щур - Рецензія до фільму «Бетмен» / The Batman

Нарешті дісталися руки до останньої на зараз екранізації історії про Бетмена. Про неї я багато чув і відгуки були різні. Я ж після перегляду можу сказати, що це досить незвичне кіно для цього героя. Але я знайшов його дуже цікавим. Чи варто його дивитися? Я вважаю, що варто спробувати, але все по черзі.

Сюжет стрічки є дуже впевненим трилером, який нам усім знайомий. Тому про деталі говорити довго немає сенсу, оскільки мета цього жанру саме занурити глядача у події та зробити його учасником. Чи вдалося це творцям? Я можу сказати, що так, але все ж таки є нюанс. Після закінчення стрічки, я безумовно був задоволений, але ось із зануренням трохи не все так гладко. Перші, мабуть, хвилин тридцять-сорок мені було складно поринути у поточні події. На мене так вплинула дещо депресивна атмосфера, про яку до речі пізніше. Або ж для мене був нестандартний образ самої історії про добре знайомого мені героя, через що спочатку не все пішло гладко. Ще в мене з'явилася думка, що через це може бути такий хронометраж картини. Вся дія триває майже три години й можливо частина часу відведена для того, щоб глядач прийняв сеттинг того, що відбувається, але це лише мої припущення.

Для мене детективна складова одна з найголовніших чеснот фільму, але ще важливе місце займає атмосфера. Не секрет, що у цього героя завжди вона особлива. І тут все виглядає дуже депресивно. Це створюється шляхом неквапливого темпу оповіді, а також палітри кольорів стрічки. Останнє опрацьоване дуже трепетно та якісно. Багато сірих та гнітючих тонів створюють сильний ефект. Але це працює ще краще на контрасті, коли у різних сценах з'являється гра світлом. Адже значну частину часу, ми не бачимо барвистих відтінків і занурений у все тьмяне. І коли нам раптово дають різноманітність яскравих кольорів, це працює набагато сильніше. Але й окремо багато сцен у цьому плані виконані зі смаком і чудово доповнюють стилістику всього фільму.

Якщо говорити про героїв, то це не зовсім фільм про них. Так вони є, вони ключові особи, але прямої великої емпатії до них не відчуваєш. Мабуть, найбільш опрацьованим є персонаж жінки-кішки. Загалом я можу описати ситуацію так, що головні особи мають кілька моментів, коли вони здатні розкритися, але все-таки їх обмаль. Розповідь швидше сфокусована саме на глобальній історії розслідування справи й герої не на першому плані. Однак говорити, що вони не потрібні, або, що вони порожні, це теж не вірно, адже образи яскраві, але не дотиснуті до кінця.

Підсумок. Це чергова екранізація від DC, що додає щось нове та незвичайне у світ коміксів. І на щастя їм виходить це робити успішно. Звичайно, я не назву це кіно шедевром, але це досить якісний проєкт у своєму жанрі. У ньому достатньо переваг, щоб він заслуговував на вашу увагу і мою рекомендацію. 8/10