Доктор Смалець

Через 10 років вирішив передивитися це кіно ще раз, бо гадав що за цей час трохи порозумнішав і тепер знайду у ньому хоч щось цікаве для себе. На жаль, знову не сподобалось (5/10), хоча вже не так сильно, як першого разу (2/10).

Гнітюча глибинна музика Міхая Віґа нагадує зубний біль. Періодично музика ненадовго стихає і чутно лишень завивання вітру, яке ще можна так-сяк терпіти. Затягнуті одноманітні сцени з переодяганням батька я розгадати не зміг, як не придивлявся. А вони мабуть були важливими для Бели Тарра, і він хотів ними щось донести до глядача, повторивши їх 5 разів.

Проте, деякі алюзії очевидні, як мені здається. Наприклад, паралізована права рука у батька та відсутність в упряжці другого (правого) коня означає, що коли не намагаєшся робити все ПРАВильно, то будеш (у кращому випадку) періодично отримувати дишлем по морді. Бідний "лівий" кінь мабуть натерпівся через таку сувору метафору, а от люди так нічого і не зрозуміли. Коли їм стає зовсім важко, вони наливають собі пáленки: то одну чарку, то дві або й три. Що ж, такий вибір, треба поважати. Адже будь-які натяки на релігійність господарів у стрічці відсутні. Ні хрестика, ні іконки: ні на шиї, ні над ліжком... Тільки три голих лампадки по кутах. Тож і отримують ті бідні люди від Всевишнього, що заслужили: лише по картоплині в день.

У зв'язку з цим, пригадалася одна гуцульська оповідка. Привів син домів свою майбутню жону показати. Усі довго мовчали. Першою заговорила бабка: - Се вам за то, що не молитеся.
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: