«Драконів перстень» («Desideria e l’Anello del Dra - Рецензія до фільму «Драконів перстень» / The Dragon Ring

«Драконів перстень🐲💍🐺❄️» («Desideria e l’Anello del Drago» (1994)) — чарівна італійська казкова історія у двох частинах, яку Студія «1+1» транслювала в другій половині Лютого 1998-го року (Моя 11-та кляса). Я не міг відвести очей від цієї телеекранної особливо-драглисто-приємно-прохолодно-атмосферної краси. Я встигав насолоджувався кожним кадром, позаяк стрічка створена неквапно — Я високо оцінив і відзначив цей вдалий кіномистецький хід. Кінотворцям вдалося так якісно подовжити події, що водночас було сюжетно цікаво та візуально гарно. Зовсім не відчувалося нудотного розтягнення, а хотілося іще більше спостерігати за цим видовищем.
Сюжет казки також був для Мене — великого шанувальника казок із Раннього дитинства до сих пір, вельми незвичним і «кучерявим». Здавалося б нічого такого особливого в тому, що йде війна між двома Королівствами, що хтось зазнає поразки, що серед снігів та в оточенні ялинок і вовків Король-переможець знаходить Немовля й забирає додому, що між зведеними доньками трапляються суперечки, що присутня тема кохання, що є перешкоди та випробування, що є чари та жага до влади, що йде боротьба між Добром і Злом… — се ж клясика! Родзинка полягає в самій подачі всього цього, його атмосферному, локаційному, музичному🎶 (тут безумовний шедевр), акторському🎭, костюмованому, кольоровому🎨🖌️ (про це Я дізнався після 2010-го року, бо вперше дивився по Своєму ламповому чорно-білому Телевізору📺) наповненні-поданні, розмаїтті персонажів (окремо вдячний за Фею Озера🔵🗡️💎), архітектурно-інтер’єрній просторовості-простоті, оформленні кінцевих титрів із головними героями, вкрапленнях серйозности й дотичности до жорстокої дорослої дійсности, що тісно переплітаються з наївною дитячою вигадливістю-мрійливістю-прив’язаністю.
Мій біль, переживання, злість і безсилля були настільки справжніми, бажання настільки «рожевими»-«рожевими», а радість і щастя наче за Самого Себе. Хвиля блаженства накрила Мене з головою і Я досі відчуваю все це. В Мене з’явився новий візуальний ідеал і моральний еталон — принц Віктор (Джоель Бісон (Joel Beeson) — хочу додати, що на ролю шестирічного Віктора також обрали вдалого актора (Йоган Колінський — Johan Kolinsky) й на жаль обидва вони так і не стали успішними-популярними). І загалом, пара «Віктор + Дезідерія» є водночас контрастною і гармонійною та входить до списку Моїх найкрасивіших і незабутніх кінопар.
Казка «Драконів перстень🐲💍🐺❄️» («Desideria e l’Anello del Drago» (1994)) залишила в Моєму житті сильний мистецько-естетичний, візуально-враженнєвий і багатий емоційний слід, де дружба, відданість, любов, кохання і жертовність справедливо віддячені (особливо радію за одне візуальне перевтілення і вічне перебування в цьому Чарівному Образі в тому Красивому магічному місці🔵🗡️💎). Реґулярно переглядаю, а іноді по кілька разів підряд й усе сильніше закохуюсь у це чарівне полотно, щемливо згадуючи той перший Лютневий перегляд 1998-го року в 11-й клясі⚗️🧪🧬🔬📚📖🖊️.
Моя оцінка — однозначно 10 балів із 10-ти❗

«Драконів перстень» («Desideria e l’Anello del Drago» (1994))