Як могло бути інакше? - Рецензія до фільму «Джокер» / Joker

Під час виходу цей фільм мав великий ажіотаж і не чути про нього було дуже складно. Як і багато хто я тоді також був зацікавлений і оцінив цей проєкт. Не таїтиму, як і більшості він мені сподобався, хоч я й не мав великого захоплення. Це був міцний продукт з рядом елементів, що роблять його кращим, ніж він міг би бути. Через кілька років я вирішив переглянути його, і мої враження залишилися приблизно тими самими. І зараз я готовий докладно розписати свій погляд на це.

Фільм нам розповідає про хвору людину Артура, яка має діагноз не контрольований сміх. Він приймає ліки та відвідує психолога, проте це не приносить особливих плодів. Все посилюється тим, що він знаходиться в суспільстві та місті, де все котиться похилою. Процвітає злочинність та безробіття. І чим далі ми в це поринаємо, тим більше з Артуром відбуваються метаморфози. Ви могли помітити, що в описі сюжету я не разу не згадав слово, яке є в назві фільму. На моє переконання, і я не наполягаю на цьому, але історія не зовсім присвячена саме Джокеру. Звичайно, сам персонаж також має велике значення і свій екранний час використовує гідно. Але більшість часу приділено неконкретно цьому образу, а саме передісторії. Основний час ми спостерігатимемо за Артуром у людській подобі та за його змінами. Але це я говорю не тому, що це погано, а для розуміння про що кіно. І одразу скажу, що такий підхід та розставлені пріоритети навіть зіграла на користь.

Що я люблю в подібних фільмах від DC, це те, що у них на першому місці внутрішній і навколишній світ героя. Подібний акцент був і в трилогії Нолана, і там це працювало також. Ми спостерігаємо, як місто руйнується, і разом із ним руйнування відбуваються з Артуром. Кожна нова деталь чи подія додає свої зміни та формує те, що ми всі знаємо під назвою Джокер. Кожен елемент сюжету збирається докупи і як пазл видає фінальний результат. І тут варто сказати, що окрім роботи безпосередньо авторів дуже багато аспектів у фільмі працює завдяки акторській грі Хоакіна Фенікса. З першої появи на екрані він приковує до себе увагу і ти не можеш відвести від нього погляд. Ти відчуваєш у ньому якусь загадковість і водночас глибину. Тобі стає його шкода і водночас ти хочеш пройти повз цього хлопця, щоб не викликати лиха. По-справжньому багатогранний образ, який нечасто побачиш у популярному фільмі.

Оскільки це не супергеройське кіно у звичному розумінні, то тут немає якихось вибухів чи екшен сцен. Однак картинка знята зі смаком і візуальну насолоду отримати від стрічки цілком можливо. До того ж операторська робота часто дивує і робить сцени різноплановими та оригінальними. І слід зазначити, що у стрічці присутня різна музика. Особисто мені композиції не сильно запам'яталися і виділити їх навряд чи зможу, але ряд глядачів хвалить цей аспект, тому я проігнорувати не міг.

Підсумок. Це досить чарівний і детально опрацьований проєкт, що розповідає про формування культового персонажа. Тут немає звичних нам штампів чи надмірної історії. Це глибокий твір з ухилом у психологію, але при цьому містить естетичну насолоду, що дарує глядачеві та дає можливість випробувати різні почуття. Я рекомендую ознайомитися з цією картиною, якщо ви її пропустили. 8/10