Пригода зі смаком дитинства - Рецензія до фільму «Вартові галактики 3» / Guardians of the Galaxy Vol. 3

Після грандіозного фіналу Месників фільми кінвсесвіту Марвел у багатьох сенсах змарніли. Цілісності менше, нецікавих персонажів більше. Через тісний зв'язок із серіалами, пересічному глядачу взагалі неможливо розуміти всі сюжетні лініїї франшизи. Останнім промінцем послідовності для тих вже олдскульних фанатів став кінцевий акорд від Джеймса Ґанна, який пустив своїх Вартових в останній танок.

Триквел сконцентрувався на улюбленці глядачів - єноті Ракеті, що стало безпрограшним рішенням. Нам розкрили історію його появи. Того, як саме звичайний єнот став балакучим космічним героєм. Ця історія в історії є емоційний ядром картини. Комусь може набриднути пригода основних дійових осіб, але флешбеки про експерименти над нещасними тваринками точно не залишать байдужими.

Зрозуміло, що фільм мав вийти не один рік тому. Пам'ятаєте у 2021 різко стала популярною соціальна реклама про піддослідного кролика, на якому тестували косметику? Так ось пан Ґанн викрутив тут тему на максимум. Популярне кіно неодноразово розкривали теми екології, війни, расизму і т.д, але такого рішучого зоозахисного дискурсу не піднімали давно.

У першу чергу фільм розраховує на просту емпатію глядача. Будь-якій нормальній людині будь-якого віку тут все очевидно і зрозуміло. Не буде нині популярної рефлексії героїв, не буде мети превиховати злодіїв. Часи змінилися. Ми побачили, що не варто завжди дивитися на зло, як на щось неоднозначно. Дуже часто схиблений диктатор, це схиблений диктатор, якому є одна дорога.

Злодій Еволюціонер - це суцільний тригер, який викликає ненависть. Схожі почуття залишали по собі, наприклад, класичні злодії "Дісней". Еволюціонер теж карикатурний (талановито зіграний, однобокий і дійсно лихий тип. Тому фільм і викликає дитяче бажання вболівати за героїв. Разом із нещасними тваринками цей хід доволі читерський, так. Але чому б ні? Такої прямолінійної пригоди у сучасному кіно не вистачало.

Повернення до традиційності вдбувається і в іншій площині. Це тема сім'ї. "Вартові" зібралися як купка нещасних втікачів, які не знайшли собі місця у свої світах. Вони були самотніми, поки не знайшли один одного. Це добре доповнювало прогресивний погляд на родину, як на ментальну єдність, а не біологічну. Ми можемо самі обирати з ким нам бути - казав перший фільм.

Тепер американці згадали, що індивідуальність у їхній крові. Часто ми стаємо частиною єдиного організму і забуваємо про власні проблеми. Навіть якщо нам так добре, це втеча від власного "я". Ось і Вартові постають окремим особистостями, що прагнуть різних цілей, навіть будучи дружнім товариством. Погляд в минуле і принйняття власної природи - незвично традиційний підхід у сучасній культурі.

Можна ще багато чого сказати про третіх "Вартових", але загалом це гідне завершення трилогії. Як і попередні частини, він сповнений бадьорої музики. Інколи це навіть надмірно, і фільм перетворюється на плейліст режисера. Гумор теж очікуваний. Дракс регулярно надриває живає, а Богомолиця навалює крінжа. Візуально все напрочуд добре, що в наші часи теж перемога. Ну а головне, це було емоційно та яскраво. Як у дитинстві.