Місце
народження: Нікополь, Катеринославський уїзд, Катеринославська губернія, Російська імперія [нині Нікопольський район, Дніпропетровська область, Україна]
Радянський мюзикл знято за мотивами комедії класика української літератури Г. Квітки-Основ'яненка. У заможного Шпака є красива донька, якій він знайшов, на його думку, достойного і відповідного нареченого. Та дівчина покохала іншого, на шлюб з яким Шпак не може погодитися. Не може, поки у справу не втручається верткий денщик Шельменко.
Дівчина Лада з країни берендеїв вирішила крадькома від своєї бабусі, відставної Баби-Яги покататися на ступі і потрапила в авіакатастрофу, приземлившись у чужому і ворожому королівстві Маґнума IV.
Фільм-вистава за однойменною п'єсою 1957 року О. Корнійчука з елементами комедії і сатири розповідає про людей, які вважають себе українською радянською інтелігенцією. У ньому присутні повчальні інтонації, критика пережитків минулого і відстоювання ідеалів "світлого майбутнього", все те, чим "славилося" мистецтво тих років.
Ольга Зотова, купецька дочка, була сміливим бійцем Червоної Армії в кавалерійському ескадроні. Але її героїчне минуле перешкодило їй адаптуватися до цивільного життя... На роботі Ольга закохалася в начальника, якого до того моменту вже "охмурила" білява і гарненька секретарка, вона ж сусідка по комуналці. Ось нерви і не витримали. Коли секретарка увірвалася до Ольги в кімнату, розмахуючи свідоцтвом про шлюб з начальником, вона "шльопнула" суперницю з іменного нагану...
Фільм знято в дусі більшовицької пропаґанди. Сюжет фільму охоплює період колективізації.
У стрічці йдеться про один з перших колгоспів України, боротьбу з куркульством, кохання комуніста Дмітра Ґоріцвіта до Марти — дочки петлюрівця, винного у смерті батька Дмітра.
Телеверсія вистави Київського драматичного театру ім. Франка.
За однойменним твором Івана Кочерги. У сюжетній основі твору - реальний історичний факт заборони литовськими князями світити вночі світло у Києві. Дія відбувається в кінці XV - початку XVI ст. Не менше 15 років не мав права київський люд запалювати вночі хоча б свічку. Зброяр Свічка порушує закон литовських князів не запалювати вночі світла у містах. За це його мають покарати, однак Свіччина наречена вирішує врятувати коханого.
Ілюстрація мабуть: Георгій Якутович. Іл. до драми ''Свіччине весілля'' https://www.facebook.com/Esugroup/photos/a.351634374986667/1579526315530794/
з дуету «Тарапуньки та Штепселя» почалася медійна політика мовної шизофренії в Україні, оскільки надзвичайна популярність дуету «Тарапуньки та Штепселя» в УРСР у 50-60-х роках й посприяла «заретушованій промоції двомовності».
Стратегія протиставлення української vs. російської в УРСР вибудовувалася за опозицією «високе / низьке, престижне / непрестижне, нормативне / ненормативне» й була найпотужніше впроваджена в радянський період у комічному телевізійному дуеті «Штепселя й Тарапуньки», в якому Тарапунька грав роль такого собі суржикомовного дурника-хохла, а Штепсель — «розумного та розважливого російськомовного партнера» з "правільнимі проізношеніямі".