Юна Оленька народилася і виросла в бідній сім'ї, тому вимушена вийти заміж за багату, але нелюбиму людину, яка, до того ж, набагато старша за неї. Але серцю не накажеш, і пристрасна любов раптом наздоганяє «дівчину на видані» - ось тільки любляча її людина не може змиритися з тим, що вона віддана іншому...
Під циганом Зобаром Лойко убили трьох коней, багато його товаришів загинуло, а він все крав і смерті не боявся, хоч один раз вже петлю йому на шию наділи. Біда підстерегла його у вигляді красуні Ради з іншого табору. Найшла, як мовиться, коса на камінь - зажадала Рада, щоб підкорявся він їй, встав на коліна і перед всіма праву руку поцілував. Такого винести гордий конокрад не зміг і при всіх її заколов. Батько Ради, Данило, тут же заколов Зобара. А вони кохали один одного...
Фільм розповідає про жінку, Наталку Нечай, яка працює оператором прокатного стану. Її особисте життя не склалося, вона розійшлася з чоловіком, у дорослих дітей проблеми: син розлучився з дружиною, донька, яка має складати іспити, вирішила вийти заміж. Незважаючи на все це, Наталка закохується у приїжджого археолога Федора та з новими силами починає вирішувати нелегкі життєві проблеми.
За романом Генріка Сєнкєвіча. Епічна панорама, охоплює період польсько-шведської війни 1655-1660 років. На тлі історичних подій йде розповідь про долю молодого хорунжого Анджея Кмітіца, спершу відомого не своєю військовою доблестю, а розбишацтвом і розбоєм. Проте згодом він відзначився надзвичайною хоробрістю у битвах з загарбниками.
Екранізація другого роману трилогії Сєнкєвіча ("Вогнем і мечем", "Потоп", "Пан Володиєвський") . Єжи Гофман є режисером фільмів по всіх трьох романах, але хронологічно екранізація почалася з фільму "Пан Володиєвський " (1968) , потім "Потоп", і "Вогнем і мечем " (1999).
Трохим Бессараб все життя пропрацював маляром. У нього велика родина, і всі його діти знайшли місце в житті. І місце гідне, де б і за якою спеціальністю не працювали. Пишається дід і своїм старшим онуком, гравцем футбольної команди, лівим крайнім. Тепер Трохим — пенсіонер і, здавалося б, може дозволити собі відпочинок. Але неробство не для нього. Робоча за вдачею людина, він шукає, куди б йому застосувати свою невгамовну, незважаючи на вік, енергію.
Героїчна народна комедія, де з лукавою усмішкою і завзятим гумором показаний повний пригод шлях козака Василя і запорожця Андрія з гетьманською грамотою у пєтєрбурґ – до цариці – та їхнього щасливого повернення до рідної Диканьки.
За мотивами ранніх творів Миколи Гоголя.
Про людей українського села початку 1970-их. Максим Зозуля після отримання диплома зоотехніка працював продавцем у м'ясному відділі гастроному. Але одного разу він закохався в Наталку, завідувачку птахоферми. Щоб завоювати серце красуні, довелося Зозулі ґрунтовно попрацювати…
Невеличка карпатська громада, очолювана мудрим Захаром Беркутом, вступає у бій з монгольським військом, яке за підтримки зрадника-боярина прямує на Захід.
У прикордонному українському селі неподалік румунського кордону живе багатодітна родина Леся Звонаря. Четверо його синів грають у сільському ансамблі, проте доля розводить їхні шляхи: Петро пішов до червоногвардійців, Орест подався до УПА, молодший Богдан залишився вдома. Але їхні шляхи переплітаються то у коханні, то у горах зі зброєю у руках.
Історія про вченого-мікробіолога Юрія Морозенка, який досліджує причини та механізми онкологічних захворювань. Сценарій написав сам режисер. За свідченнями сестри Володимира Денисенка, поштовхом до цього була смерть їхнього батька. До роботи над фільмом режисер запросив знаних майстрів та молодих професіоналів, що згодом стануть українськими класиками, серед яких актор Богдан Ступка (його друга кінотеатральна роль), оператор Василь Трушковський (його дебют) та асистент В'ячеслав Криштофович. Розгромна критика була спрямована не тільки на фільм "Осяяння", а і на саме явище поетичного кінематографу, на суб'єктність українського кіно та його спроб звертатись до міського життя української інтелігенції. Отримавши низьку категорію, стрічка мала обмежений прокат та з роками була забута.
Романтична оповідь про кохання юної гуцулки і радянського партизана Андрія, якому дівчина врятувала життя, вилікувавши від ран. Випадкова зустріч в горах мала трагічну розв’язку. 1943 рік. Випадково опинившись на місці недавніх боїв, молода гуцулка Анничка знаходить в лісі пораненого. Дівчина вилікувала хлопця і палко закохалась в нього... Тепер Анничка зненавиділа нареченого, котрий став поліцаєм. Вирішивши тікати з коханим до партизанів, вона доводить до божевілля батька і гине від його рук.
Спрага і голод штовхають сільського хлопця на — здавалося б — невинний вчинок: він напивається молока прямо з-під сусідської корови. Але родина місцевих багатіїв розцінює вчинок хлопця як злочин і вирішує провчити зухвальця.