Ростислав Синько
Rostyslav Synko
Дата народження: 21 серпня 1933
Знак зодіаку: Лев
Дата смерті: 23 жовтня 2010 (77 років)
Місце народження: Степано-Кринка, Донецька область, УРСР
Всього фільмів (на сайті): 11
Ролі: режисер ★ 7.68 (10), сценарист ★ 7.75 (2), Screenplay (1)
Ростислав Синько – кінорежисер, сценарист, скульптор.
Закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1955).
Від 1955 до 1957 рр. служив в Ансамблі Білоруського військового округу, виступав на сцені Київського театру юного глядача, потім працював на Київській студії телебачення (1957–1964).
Від 1965 р. — режисер студії «Укртелефільм».
Співорганізатор Меморіального фонду Івана Кавалерідзе (1992) та Музею-майстерні І. Кавалерідзе у Києві на Андріїв ... ському узвозі, директор (1993—2010).
Викладав у Київському державному університеті театру, музики і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.
Фільмографія
Сценарист:
«Страшний звір» (1969, мультфільм)
Поставив картини:
«Співає Муслім Магомаєв»,
«Шлях у мистецтво» (1963),
«Квітуча юність України» (1964),
«Пісні щасливого краю» (1965),
«Соловей із села Маршинці»,
«Симфонія» (1966. Диплом на зональному огляді телефільмів у Ленінграді; Приз І Всесоюзного фестивалю телевізійних фільмів у Києві),
«Добридень, зелені Карпати» (1966),
«Пам'ятай!», «Буйноцвіття талантів», «Фестиваль народних талантів» (1967),
«Телевізійний музичний альманах» (2 вип.),
«Пісні дарує Варшава» (1968),
«Чую Вас, чекайте», «Кораблі ідуть» (1969),
«Поліське намисто», «Одвічне» (1970),
«Троїсті музики» (1971. Приз V Всесоюзного фестивалю телевізійних фільмів у Ташкенті),
«А в нас весілля» (1971),
«Майстри» (1971. Приз II Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані» у м. Жданові),
«Як цвіт весняний…» (1972),
«Автопортрет» (1972. Приз Академії мистецтв VI Всесоюзного фестивалю телефільмів. Тбілісі, 1975),
«Творці» (1973. Приз І Всесоюзного фестивалю телефільмів «Людина праці на телеекрані». Донецьк, 1973),
«Пісня, опалена війною», «Такі симпатичні вовки» (1975),
«Кость Барабаш з 10 „Б“» (1976),
«Збережи вогонь», «Пам'ять зберігає» (1977),
«Ой не ходи, Грицю» (1979),
«Страх» (1980),
«Острів співучих пісків» (1981),
«Слово про Київ», «Сергєєв-Ценський», «На материнському полі» (1982),
«Той, що несе факел» (1983),
«Завтра починається сьогодні» (1984, 2 с, т/ф),
«Дім батька твого» (1986),
«Іван Кавалерідзе: на зламах часу» (1987),
«І голос наш почує світ» (1989),
«Народний Малахій» (1990, автор сценар.),
«Київські прохачі» (1991, автор сценар.),
«Сад Гетсиманський» (1993, автор сценар.),
«Тигролови» (1994, автор сценар.),
«Донбас. Повернення» (1995),
«Кредо» (2001),
«Мрія» (2004, відео) та ін.
Автор:
теленарису «Василь Бородай» (2000),
проєкту «Творці незалежності» (2000–2001), за яким створено серію телепортретів видатних громадян України.
Знайдено 11 результат
7.4 Сюжет
За однойменним романом Івана Багряного. Продовження оповіді про долю героя серіалу ''Сад Гетсиманський'', який тікає з потягу, на якому його мали доправити до сибірського концтабору. Він потрапляє в українське поселення, де його переховують. Там і зустрічає своє кохання.
Сюжет
За однойменним романом Івана Багряного. Продовження оповіді про долю героя серіалу ''Сад Гетсиманський'', який тікає з потягу, на якому його мали доправити до сибірського концтабору. Він потрапляє в українське поселення, де його переховують. Там і зустрічає своє кохання.Сюжет
У романі «Сад Гетсиманський» письменник кидає людину у вогненну пащу диявола, «обираючи» для цього нелюдського іспиту на людяність молодого хлопця Андрія Чумака, розповідає про чотирьох синів Якова Чумака, який ніби «супроводжує» і духовно підтримує свого наймолодшого сина лабіринтами внутрішньої в'язниці НКВС, де він з чиєїсь підлої намови мусить пройти усі кола пекла: тортури, нічні допити, образи, знущання, провокації... Іван Багряний показує нам, що у той час «червоного дракона» людей вважали за худобу, бидло, шматок ганчірки. Над ними знущалися, мордували, змушували зізнаватись у тому, чого не скоювали. Радянський союз — був «політичним та духовним терором» проти простих, мирних людей.Продовження: Тигролови (1994)
Сюжет
У романі «Сад Гетсиманський» письменник кидає людину у вогненну пащу диявола, «обираючи» для цього нелюдського іспиту на людяність молодого хлопця Андрія Чумака, розповідає про чотирьох синів Якова Чумака, який ніби «супроводжує» і духовно підтримує свого наймолодшого сина лабіринтами внутрішньої в'язниці НКВС, де він з чиєїсь підлої намови мусить пройти усі кола пекла: тортури, нічні допити, образи, знущання, провокації... Іван Багряний показує нам, що у той час «червоного дракона» людей вважали за худобу, бидло, шматок ганчірки. Над ними знущалися, мордували, змушували зізнаватись у тому, чого не скоювали. Радянський союз — був «політичним та духовним терором» проти простих, мирних людей.Продовження: Тигролови (1994)
Сюжет
За однойменним твором Івана Нечуя-Левицького. Про сповнене драматизму подвійне життя жебраків, мешканців київського дна.
Сюжет
За однойменним твором Івана Нечуя-Левицького. Про сповнене драматизму подвійне життя жебраків, мешканців київського дна.Сюжет
Фільм оповідає про нетривалий період українізації в УРСР у 1920-х роках. Це історія однієї божевільної людини, що живе в такому самому шаленому світі.За мотивами однойменної п’єси Миколи Куліша.
Сюжет
Фільм оповідає про нетривалий період українізації в УРСР у 1920-х роках. Це історія однієї божевільної людини, що живе в такому самому шаленому світі.За мотивами однойменної п’єси Миколи Куліша.
Сюжет
Документальний фільм "І голос наш почує світ" присвячений українським літераторам, яких вбила московсько-комуністична влада — Микола Куліш, Майк Йогансен, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Михайло Семенко, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Василь Мисик, Володимир Сосюра. Також згадуються ті, хто оспівував сталінський режим, зокрема Олександр Корнійчук.Опис і постер з сайту: https://mediateka.suspilne.media/media/13012
Мови: українська, моск.речень 8-10 цитати, варто би зробити закадрове озвучення на них.
І голос наш почує світ (1989)
And the world will hear our voice
Сюжет
Документальний фільм "І голос наш почує світ" присвячений українським літераторам, яких вбила московсько-комуністична влада — Микола Куліш, Майк Йогансен, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Михайло Семенко, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Василь Мисик, Володимир Сосюра. Також згадуються ті, хто оспівував сталінський режим, зокрема Олександр Корнійчук.Опис і постер з сайту: https://mediateka.suspilne.media/media/13012
Мови: українська, моск.речень 8-10 цитати, варто би зробити закадрове озвучення на них.
Сюжет
За п'єсою О. Коломийця про велику родину стосунки в якій визначаються батьком, людиною чесною, але іноді занадто прямолінійною.
Сюжет
За п'єсою О. Коломийця про велику родину стосунки в якій визначаються батьком, людиною чесною, але іноді занадто прямолінійною.Сюжет
До 1500-річчя Києва. У фільмі знімались Борис Патон, О.Антонов, Олесь Гончар, Анатолій Солов’яненко, Д.Ліхачов та інші. Відверта московська пропаґанда про возз'єднання вєлікоросов і малоросов.Мови: наявна версія в неті лише московською.
Сюжет
До 1500-річчя Києва. У фільмі знімались Борис Патон, О.Антонов, Олесь Гончар, Анатолій Солов’яненко, Д.Ліхачов та інші. Відверта московська пропаґанда про возз'єднання вєлікоросов і малоросов.Мови: наявна версія в неті лише московською.
Сюжет
Дата прем'єри вказана неправильно. (для того щоб ранжувалося)Екранізація однойменної п'єси Михайла Старицького.
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці (1978)
Gregory, Don't Go to the Village Dances
Сюжет
Дата прем'єри вказана неправильно. (для того щоб ранжувалося)Екранізація однойменної п'єси Михайла Старицького.
Сюжет
У шкільному лісництві виявляють лігво, де живе вовчиця з трьома вовченятами. У колгоспі зникають вівці і в цьому звинувачують вовчу родину. Але юні лісники впевнені, що «вовк», який краде овець — один з колгоспників.
Сюжет
У шкільному лісництві виявляють лігво, де живе вовчиця з трьома вовченятами. У колгоспі зникають вівці і в цьому звинувачують вовчу родину. Але юні лісники впевнені, що «вовк», який краде овець — один з колгоспників.Сюжет
«Соловей із села Маршинці» став другим музичним фільмом на Українському телебаченні, у якому знялася 19-річна Софія Ротару, юна переможниця районного конкурсу пісні. Вислів «Соловей Буковини» (як преса називала у 70-ті роки Софію Ротару) походить очевидно саме від назви цього фільму. Софія Ротару виконала народні українські («Черемшина») і молдовські пісні, характерні для цього регіону України. Фільм було знято в Чернівецькій філармонії. Юна співачка з'являється в кадрі під прізвищем Ротарь — українізованою версією молдовського прізвища Ротару.
Сюжет
«Соловей із села Маршинці» став другим музичним фільмом на Українському телебаченні, у якому знялася 19-річна Софія Ротару, юна переможниця районного конкурсу пісні. Вислів «Соловей Буковини» (як преса називала у 70-ті роки Софію Ротару) походить очевидно саме від назви цього фільму. Софія Ротару виконала народні українські («Черемшина») і молдовські пісні, характерні для цього регіону України. Фільм було знято в Чернівецькій філармонії. Юна співачка з'являється в кадрі під прізвищем Ротарь — українізованою версією молдовського прізвища Ротару.Сюжет
немає укр.версіїЗа мотивами української народної казки «Пан Коцький».
Сюжет
немає укр.версіїЗа мотивами української народної казки «Пан Коцький».
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Синько Ростислав Олександрович
Фільтр Скинути фільтри