Ростислав Синько

Rostyslav Synko

Дата народження: 21 серпня 1933

Знак зодіаку: Лев

Дата смерті: 23 жовтня 2010 (77 років)

Місце народження: Степано-Кринка, Донецька область, УРСР

Всього фільмів (на сайті): 11

Ролі: режисер ★ 7.68 (10), сценарист ★ 7.75 (2), Screenplay (1), актор (1)

Біографія

Кінорежисер, сценарист, скульптор. Заслужений працівник культури УРСР (1983).

Закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1955).

Від 1955 до 1957 рр. служив в Ансамблі Білоруського військового округу, виступав на сцені Київського театру юного глядача, потім працював на Київській студії телебачення (1957–1964).

Від 1965 р. — режисер студії «Укртелефільм».

Співорганізатор Меморіального фонду Івана Кавалерідзе (1992) та Музею-майстерні І. Кавале ... рідзе у Києві на Андріївському узвозі, директор (1993—2010).

Викладав у Київському державному університеті театру, музики і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.

Фільмографія
Сценарист:
«Страшний звір» (1969, мультфільм)

Поставив картини:
«Співає Муслім Магомаєв»,
«Шлях у мистецтво» (1963),
«Квітуча юність України» (1964),
«Пісні щасливого краю» (1965),
«Соловей із села Маршинці»,
«Симфонія» (1966. Диплом на зональному огляді телефільмів у Ленінграді; Приз І Всесоюзного фестивалю телевізійних фільмів у Києві),
«Добридень, зелені Карпати» (1966),
«Пам'ятай!», «Буйноцвіття талантів», «Фестиваль народних талантів» (1967),
«Телевізійний музичний альманах» (2 вип.),
«Пісні дарує Варшава» (1968),
«Чую Вас, чекайте», «Кораблі ідуть» (1969),
«Поліське намисто», «Одвічне» (1970),
«Троїсті музики» (1971. Приз V Всесоюзного фестивалю телевізійних фільмів у Ташкенті),
«А в нас весілля» (1971),
«Майстри» (1971. Приз II Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані» у м. Жданові),
«Як цвіт весняний…» (1972),
«Автопортрет» (1972. Приз Академії мистецтв VI Всесоюзного фестивалю телефільмів. Тбілісі, 1975),
«Творці» (1973. Приз І Всесоюзного фестивалю телефільмів «Людина праці на телеекрані». Донецьк, 1973),
«Пісня, опалена війною», «Такі симпатичні вовки» (1975),
«Кость Барабаш з 10 „Б“» (1976),
«Збережи вогонь», «Пам'ять зберігає» (1977),
«Ой не ходи, Грицю» (1979),
«Страх» (1980),
«Острів співучих пісків» (1981),
«Слово про Київ», «Сергєєв-Ценський», «На материнському полі» (1982),
«Той, що несе факел» (1983),
«Завтра починається сьогодні» (1984, 2 с, т/ф),
«Дім батька твого» (1986),
«Іван Кавалерідзе: на зламах часу» (1987),
«І голос наш почує світ» (1989),
«Народний Малахій» (1990, автор сценар.),
«Київські прохачі» (1991, автор сценар.),
«Сад Гетсиманський» (1993, автор сценар.),
«Тигролови» (1994, автор сценар.),
«Донбас. Повернення» (1995),
«Кредо» (2001),
«Мрія» (2004, відео) та ін.

Автор:
теленарису «Василь Бородай» (2000),
проєкту «Творці незалежності» (2000–2001), за яким створено серію телепортретів видатних громадян України.

Фільмографія

Сховати реаліті тв-шоу

Знайдено 2 результати

І голос наш почує світ (1989) режисер, сценарист ✓ укр. аудіо
біографія, документальний, історичний 9.0

0.0

Сюжет

Документальний фільм "І голос наш почує світ" присвячений українським літераторам, яких вбила московсько-комуністична влада — Микола Куліш, Майк Йогансен, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Михайло Семенко, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Василь Мисик, Володимир Сосюра. Також згадуються ті, хто оспівував сталінський режим, зокрема Олександр Корнійчук.

Опис і постер з сайту: https://mediateka.suspilne.media/media/13012

Мови: українська, моск.речень 8-10 цитати, варто би зробити закадрове озвучення на них.