Ольга Аросєва
Olga Aroseva
Дата народження: 21 грудня 1925
Знак зодіаку: Стрілець
Дата смерті: 13 жовтня 2013 (87 років)
Місце народження: москва, ррфср, срср [тепер росія]
Всього фільмів (на сайті): 32
Ролі: актриса
Ольга Олександрівна Аросєва (рос. О́льга Алекса́ндровна Аро́сева; 21 грудня 1925, Москва, РРФСР, СРСР — 13 жовтня 2013, Москва, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно, Народна артистка РРФСР.
Ольга Аросєва народилася 21 грудня 1925 року у Москві.
За словами Аросєвої, серед її предків були і польські аристократи, і утихомирювач польського повстання 1863-1864 років, представник древнього дворянського російського роду граф Михайло Муравйов, і купець першої гільдії, і актори.
Батько - ... Олександр Якович Аросєв, один із керівників Московського революційного повстання в 1917 році, потім дипломат. Репресований 1937 року. Мати – Ольга В'ячеславівна Гоппен. Старша сестра - заслужена артистка РРФСР Олена Аросєва (1923-2016).
При народженні була зареєстрована батьком під ім'ям Варвара, проте за три дні на вимогу матері отримала ім'я Ольга. Пізніше батьки розійшлися — мати пішла з родини, і діти (п'ятирічна Ольга та її старші сестри Наталія та Олена) залишилися жити з батьком.
Дитинство Ольги Аросєвої через специфіку роботи батька-дипломата пройшло за кордоном — у Парижі, Стокгольмі, Празі.
У 1933 році сім'я повернулася до Москви, де Ольга та її сестри навчалися у німецькій школі імені К. Лібкнехта.
У 1935 році відбулася зустріч зі Сталіним на авіаційному параді в Тушино.
У 1937 року батька заарештували. Матері вдалося добитися дозволу взяти дочок до себе. Ольга після страти Аросєва, розстріляного 1938-го, не побоялася написати Сталіну листа, в якому заявила, що не вірить у винність батька, і, не отримавши відповіді, вирішила не вступати в комсомол.
У шкільні роки брала участь у виставах шкільного драматичного гуртка, займалася у дитячій театральній студії Н. І. Ключникова. Була натурщицею у художника Миколи Ромадіна, який написав із неї дві картини.
У 1941 році вступила до ГУЦЕІ — циркового училища, а згодом, як і сестра Олена, — до Московського міського театрального училища, директором якого і художнім керівником курсу Ольги Аросєвої був Ст. Ст. Готовцев (учень К. С. Станіславського) завдяки йому студентка зіграла кілька невеликих ролей у другому МХАТі.
Завершити освіту Аросєва не встигла, оскільки у 1946 році була прийнята до трупи Ленінградського театру комедії під керівництвом Н.Н. П. Акімова, який знаходився на той час на гастролях у Москві. При цьому майбутня актриса зробила фальсифікацію документів, пред'явивши отриманий сестрою диплом про закінчення театрального училища.
У тому ж році продовжила театральну кар'єру в Ленінграді, де була зайнята як артистка допоміжного складу театру комедії. У 1950 році, після зняття Акімова з посади головного режисера, залишила Ленінградський театр комедії, повернулася до Москви і перейшла до Театру сатири, де працювала до останнього дня свого життя, з невеликою перервою: три роки (1969—1971) була актрисою Театру на Малій.
За свою довгу артистичну кар'єру грала у спектаклях, поставлених режисерами Н.В. Петровим, Б. І. Равенських, Е. П. Гаріним, В. Н. Плучеком та ін.
Ольга Аросєва багато знімалася в кіно та на телебаченні, була відома у ролі пані Моніки у телепередачі «Кабачок „13 стільців“». Головні ролі Аросєва зіграла у фільмах Ельдара Рязанова «Бережись автомобіля» (1966) та «Старі-розбійники» (1971), а також у музичному фільмі Олега Миколаївського «Трембіта».
Працювала у озвучуванні мультиплікації з 1960-х років.
У 1986 року Аросєва у складі групи давала концерти у військових частинах обмеженого контингенту радянських військ у Афганістані (гарнізони в Джабаль-Ус-Сирадже, Руху).
Разом із театральним критиком Вірою Максимовою опублікувала книгу мемуарів «Без гриму». З іншого боку, актриса видала книжку своїх кулінарних рецептов.
У 2003—2004 роках була співведучою програми телеканалу «НТВ» «Країна порад», яку разом з нею також вели Руслана Писанка, Валерій Меладзе, Лев Новоженов та Борис Бурда. 2004 року брала участь у телепередачі «Першого каналу» «Розіграш». У 2005 році знялася в рекламних роликах соняшникової олії Milora. У 2010 році взяла участь у проекті «Бабине літо» телеканалу «Домашній». 2011 року була гостем програми «Смак» («Перший канал»).
У серпні 2010 року Аросєва стала співведучою ранкової програмою «Раніше за всіх» («Перший канал»). Пробувши в ефірі кілька тижнів, цю передачу замінили на іншу — «Жити здорово!». З 15 вересня 2011 року Аросєва стала співведучою Катерини Волкової та Іллі Носкова у музичному шоу «Давно не бачилися!» на телеканалі "ТВ Центр". З 25 березня 2012 року на українському телеканалі «Інтер» з'являлася у головній ролі у 25-хвилинному серіалі «Свати біля плити».
В останні роки Ольга Аросєва боролася з важким онкологічним захворюванням. Наприкінці 2012 року серйозно захворіла, але 13 липня 2013 року дала своє останнє інтерв'ю Андрію Малахову у програмі «Сьогодні ввечері». У новому сезоні Театру сатири, що розпочався у вересні, не брала участі у спектаклях. Їй було прописано постільний режим, і лікування актриси проходило вдома. 10 жовтня її госпіталізували в одну з підмосковних клінік, де зробили переливання крові та залишили для подальшого проходження лікування.
Померла у Москві 13 жовтня 2013 року на 88-му році життя. В останні дні Ольгу Аросєву доглядала доглядальниця Ольга Токальчук.
Прощання відбулося 18 жовтня 2013 року у її рідному театрі. Похована на Головинському цвинтарі (ділянка № 3).
До роковин смерті актриси, 10 жовтня 2014 року, на її могилі відбулося урочисте відкриття надгробної пам'ятки.
Знайдено 32 результати
6.3 Сюжет (англ.)
The best foremen of the two competing collective farms, Olga Stepanova and Maxim Orlov, have long been in love with each other. But between the bride and groom there is a quarrel on the industrial soil, and everything goes to the gap.
Wedding With A Dowry (1953)
Wedding With A Dowry
Читати опис (англ.)
The best foremen of the two competing collective farms, Olga Stepanova and Maxim Orlov, have long been in love with each other. But between the bride and groom there is a quarrel on the industrial soil, and everything goes to the gap.
Сюжет (англ.)
Professor Lavrov, a student and follower of Michurin, is trying to refute the discoveries of the theory of heredity and is successfully working on developing a new breed of chickens with high egg production and productivity. The brave experimenter is supported by the Central Committee of the CPSU in the person of Comrade, who arrived at the experimental poultry farm.
The Great Force (1951)
The Great Force
Читати опис (англ.)
Professor Lavrov, a student and follower of Michurin, is trying to refute the discoveries of the theory of heredity and is successfully working on developing a new breed of chickens with high egg production and productivity. The brave experimenter is supported by the Central Committee of the CPSU in the person of Comrade, who arrived at the experimental poultry farm.Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Аросєва Ольга Олександрівна
Фільтр Скинути фільтри