Микола Яковченко
Mykola Yakovchenko
Дата народження: 3 травня 1900
Знак зодіаку: Телець
Дата смерті: 11 вересня 1974 (74 роки)
Місце народження: м. Прилуки, Чернігівська область, Україна
Всього фільмів (на сайті): 33
Ролі: актор
Мико́ла Фе́дорович Яко́вченко (20 квітня (3 травня) 1900, Прилуки — 11 вересня 1974, Київ) — радянський український актор театру та кіно на характерних ролях.
Сучасники його називали найнароднішим серед заслужених і найзаслуженішим серед народних.
Народився у м. Прилуки (нині Чернігівська область, Україна, тоді Полтавська губернія, Російська імперія) у родині помічника, який керував астраханським рибним промислом, його мама крім нього мала ще четверо дітей. Його рід має початки з донських козакі ... в — сім'я переїхала до Полтавської губернії з-під Ростова-на-Дону, мала патріархальний уклад, тяга до мистецтва не особливо заохочувалася.
1912 року вступив до Другого Прилуцького вищого початкового училища імені Кислих. 1916 вступив до міської єврейської гімназії, де захопився художньою самодіяльністю, перші ролі представляв у гімназійному театрі. Тоді ж ґрунтовно вивчив грецьку мову.
У часи революційних подій йде на фронт. Його онук, Микола Бохонько-Яковченко: «точно невідомо, на чиєму боці він воював — за червоних чи за білих. За документами — всю війну перебував при червоноармійському санітарному поїзді. Проте з часом захоплювався, розповідаючи про кінноту генерала Шкуро; якось дістав добре приховані два Георгіївські хрести».
1918 року дебютував на аматорській сцені у Прилуках. З аматорського гуртка перейшов до трупи театру Пилипа Хмари, на той час російського, а з 1919 року — українського, потім радянського. В цей час грав у п'єсах Леоніда Андреєва — Тюха в «Савві», та підпоручник Григорій Миронов у «Днях нашого життя». З 1920 по 1927 рік працював у театрах Лубен, Прилук, Сімферополя, Черкас, Чернігова, Дніпра, Харкова. З 1927 року — актор Київського академічного українського театру імені Франка (з перервами).
Знайдено 33 результати
6.7 Сюжет
Фільм-вистава за однойменною класичною драмою Івана Франка. Дія розгортається у Карпатах у кінці 19-го століття. У центрі сюжету — любовний трикутник, що сплітає воєдино життя трьох людей: Ганни, її чоловіка Миколу та коханого Ганни — Михайла.Постановка Київського українського академічного театру імені Івана Франка.
Украдене щастя (1952)
Stolen Happiness
Читати опис
Фільм-вистава за однойменною класичною драмою Івана Франка. Дія розгортається у Карпатах у кінці 19-го століття. У центрі сюжету — любовний трикутник, що сплітає воєдино життя трьох людей: Ганни, її чоловіка Миколу та коханого Ганни — Михайла.Постановка Київського українського академічного театру імені Івана Франка.
Сюжет
Сюжет по-соціалістичному невигадливий – друзі Салівон Іванович Часник і Кіндрат Галушка – голови колгоспів “Смерть капіталізму” і “Тихе життя”, які кожен по-різному ведуть діяльність у своїх сталінських колгоспах, прагнучи поліпшити показники надоїв і врожаю – за сюжетом це класична совкова сталінська “боротьба кращого з хорошим“, приблизно як у фільмі “Кубанські козаки”. Але в нашому дослідженні кіно цікаве дещо іншим. “У степах України” – фільм сталінських років, завдяки якому був зформований і зацементований сталінський образ “дружнього х..хла” – товстого і дурного селянина зі смішним прізвищем, цілковито аполітичного любителя вареників, з відсутнім характером і поглядами.Переважно такі громадяни, пережили сталінські репресії і депортації, і багато в чому визначали обличчя України після Голодомору і репресій. У совкових фільмах ніхто не розповідав, куди ж раптом зникли чесні, гарні, активні та небайдужі українці – вони давно загинули від голоду, були страчені або депортовані. Замість цього показували тих, хто вижив – видаючи цю страшну картину спустошених репресіями земель за нормальне суспільство.
Пізніше такі сталінські образи “жирних дурних х..хлів” використовувалися і в інших радянських фільмах, а також у сучасних пропагандистських стрічках, на кшталт “Брат-2”. Якщо ви почитаєте коментарі ватників на різних сайтах і форумах – то дізнаєтесь, що їхнє уявлення про Україну та українців ґрунтується на таких сталінських фільмах.
https://novoarh.online/?p=1959
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
У степах України (1952)
V stepyakh Ukrainy
Читати опис
Сюжет по-соціалістичному невигадливий – друзі Салівон Іванович Часник і Кіндрат Галушка – голови колгоспів “Смерть капіталізму” і “Тихе життя”, які кожен по-різному ведуть діяльність у своїх сталінських колгоспах, прагнучи поліпшити показники надоїв і врожаю – за сюжетом це класична совкова сталінська “боротьба кращого з хорошим“, приблизно як у фільмі “Кубанські козаки”. Але в нашому дослідженні кіно цікаве дещо іншим. “У степах України” – фільм сталінських років, завдяки якому був зформований і зацементований сталінський образ “дружнього х..хла” – товстого і дурного селянина зі смішним прізвищем, цілковито аполітичного любителя вареників, з відсутнім характером і поглядами.Переважно такі громадяни, пережили сталінські репресії і депортації, і багато в чому визначали обличчя України після Голодомору і репресій. У совкових фільмах ніхто не розповідав, куди ж раптом зникли чесні, гарні, активні та небайдужі українці – вони давно загинули від голоду, були страчені або депортовані. Замість цього показували тих, хто вижив – видаючи цю страшну картину спустошених репресіями земель за нормальне суспільство.
Пізніше такі сталінські образи “жирних дурних х..хлів” використовувалися і в інших радянських фільмах, а також у сучасних пропагандистських стрічках, на кшталт “Брат-2”. Якщо ви почитаєте коментарі ватників на різних сайтах і форумах – то дізнаєтесь, що їхнє уявлення про Україну та українців ґрунтується на таких сталінських фільмах.
https://novoarh.online/?p=1959
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сюжет
Дія відбувається на початку 1919 року, перед поваленням гетьманату, коли московські окупаційні війська за підтримки українських колаборантів насувались на Київ.
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Яковченко Микола Федорович
Фільтр Скинути фільтри