Наталія Євгенівна Бузько — українська акторка кіно і театру. Заслужена артистка України (2009).
За освітою — інженер, закінчила Одеський національний морський університет(1985). Навчаючись в інституті, відвідувала курси пантоміми, де познайомилася з акторами, які згодом стали відомі як комік-трупа «Маски».
Варя, молода успішна кар’єристка 30 років. Незважаючи на те, що вона живе з мамою в одній квартирі, вони практично не спілкуються. У відсутності Варі, матері встановили страшний діагноз – онкологія. І лише тоді коли Варя помічає відсутність волосся у мами, пріоритети важливих життєвих цінностей стають на свої місця.
Фільм складається з низки епізодів, у яких засобами ігрового кіно відтворені справжні історії, що трапилися на окупованих територіях сходу України. Кілька героїв пов'язують епізоди між собою і передають одне одному, немов естафетну паличку, увагу глядачів.
Українське село. Юнак Лев живе з матір'ю, з якою веде присадибне господарство. Незабаром він має одружитися з Маріанною, але відчуває, що прагне чогось більшого. Чогось, що супроти щастю і коханню. Хлопець намагається придушити, заглушити, нейтралізувати це прагнення, але в якийсь момент вибух виявляється неминучим.
Колишній міліціонер Парамонов залишає службу через корупцію серед колег. Він починає нове життя на курортному пляжі, де разом із новими знайомими створює команду рятувальників. Кожен із них має власне минуле й проблеми, які поступово розкриваються. Разом вони вчаться довіряти і підтримувати одне одного, знаходячи новий сенс життя.
Йдуть кінопроби. Різні пари акторів грають одну і ту ж ситуацію. Герої майбутнього фільму — чоловік і жінка, що не зустрічалися багато років. Прийшов чоловік до жінки. Прийшов у капелюсі, та так хвилювався, що забув його зняти. Вони однокурсники, не бачилися сто років, він і живе давно в іншому місті, а сюди приїхав у відрядження. І відразу до неї, з питанням: як поділити себе між дружиною і коханкою?
Друга світова війна. У центрі подій дитячий спецтабір. Він розташований на окупованій німецькими фашистами радянській території у лісовій сільській місцевості. Діти 4-5 років є матеріалом для медичних та інших дослідів, необхідних Рейху. На цьому тлі розгортається життя людей, залишених у німецькій окупації – прості жителі села, поліцаї, група загублених під час відступу бійців Червоної армії, жінки, старі, діти. Жорстока, диявольська м'ясорубка людських доль, у якій люди знищують людей, не шкодуючи нікого – навіть янголів.
Залишившись після смерті матері сиротами, зведені брат і сестра вирушають на пошуки своїх батьків у велике місто. На шляху вони зустрічають безліч різних людей: добрих і злих, бідних і багатих, розумних та ідіотів — але нікому до них немає рівно ніякого діла, адже кожен занурений у свої турботи. Тим більше напередодні Різдва. Холодна чарівна різдвяна ніч завершується аж ніяк не казковим фіналом.
Любов і смерть тісно переплітаються в нашому житті. Про це хотіли поговорити автори картини, створивши її у вигляді двох новелл. Одна оповідає про незначність чужої смерті, підкреслюється буденність цього явища для оточуючих, інша розповідає про прагнення піти від самотності і знайти другу половинку, нехай навіть шляхом збоченому зв'язку між батьком і дочкою.
На одеському бульварі вулична художниця отримує неочікуваний подарунок від колишнього чоловіка. Це щасливий фінал у довгій та не надто приємній історії їхніх стосунків чи черговий пранк від веселого садиста? Історія про довіру, ілюзії та абсурдність людських стосунків.
Вільна екранізація творів Чехова — оповідання «Важкі люди» і незакінченої п’єси «Тетяна Рєпіна». Провінційний актор зволів бідній судженій багату наречену. Не переживши такого горя, кинута дівчина наклала на себе руки, а потім на весілля підступного коханця являється примара.
У приморське селище приїздить не зовсім звичайна родина – дочка Мілена, батько Горан та його молода коханка Світлана. На вокзалі батько зустрічає однокласницю – своє перше кохання, і запрошує її пожити разом з ними. Невдовзі почуття між батьком та дівчиною спалахують. Врешті Мілена вирішує вижити її з дому…
Мови: фільмували певно рашенською, українське дублювання робили для тб або кінопрокату.
"Циклон" - це буксир з дуже незвичним екіпажем. Екіпаж складається із вродливих і впевнених у собі жінок. Ще жодному чоловікові не вдавалося ступити на борт. Керівництво порту вирішило розбавити жіночу компанію. На "Циклон" на стажування направили молодого журналіста. Разом із молодим коком на буксир приходить справжнє кохання.