Середньовічна Пекінська багаторічна історія розгортається навколо чоловіка, який після десятиліть дізнається про місцезнаходження свого зниклого батька. Під впливом нової знайомої він вирішує відновити втрачені сімейні зв’язки. Його подорож стає емоційним шляхом примирення, спогадів і болю минулого. Фільм досліджує тему сім’ї, часу та прощення, показуючи, як людина може знайти себе через зустріч із власною історією. Це глибока драма про відчуження і відновлення зв’язків між поколіннями.
Після розлучення Юн Йон і Сон Хьон спонтанно вирушають до Кунсана — міста, де минуле й нереалізовані почуття оживають у тиші старих вулиць. Вони зупиняються в гостьовому будинку, де живе мовчазний господар із донькою-аутисткою, що майже не виходить із кімнати. Між чотирма самотніми людьми поступово виникають крихкі емоційні зв’язки, схожі на меланхолійний вальс нездійснених мрій. Це ніжна історія про запізніле кохання, співчуття та випадкову близькість, народжену в атмосфері приморського міста.
Троє соціально невлаштованих чоловіків щодня проводять час у барі, де їх об’єктом захоплення стає молода жінка Є-рі. Кожен із них має власні проблеми: епілептик, колишній злочинець і мовчазний утікач із Північної Кореї. Вони називають себе «пацієнтами» і намагаються вижити в бідному районі Сеула. Попри труднощі, вони знаходять тепло у спілкуванні та мріях про Є-рі. Одного дня вона запитує про їхні сни, і розповіді про нічні кошмари відкривають приховані травми та бажання. Реальність і фантазії переплітаються, показуючи самотність і крихку надію кожного героя.
Фільм поєднує роздуми про кохання й саме мистецтво кіно, показуючи, як різні люди по-різному відчувають і визначають ці явища. Через низку інтимних, майже невловимих моментів герої вчаться долати суперечності, слухати власні емоції та помічати дрібниці, які зрештою залишають найглибший слід у душі. Паралельна історія з онукою, що відвідує дідуся у психіатричній лікарні, додає тривожної, сюрреалістичної ноти, де пам’ять, безумство й почуття зливаються в єдину медитацію про людську близькість.
Пекінський професор повертається до своєї рідної оселі на похорон друга. Розмірковуючи про минуле, він зустрічає власника чайної крамниці, який пробуджує у ньому почуття кохання у важкі часи.
Хлопчик Чан Хо живе на кордоні Китаю та Північної Кореї, де випадково знайомиться з однолітком-біженцем. Їхня дружба розвивається на тлі бідності, страху й напруження між країнами. Разом із родиною хлопець переживає низку труднощів, що випробовують його моральні переконання. Історія показує, як дитяча невинність стикається з жорстокою реальністю, змушуючи обирати між співчуттям і виживанням.
Жінка на ім’я Сюе живе в багатолюдному та індустріальному місті Чунцін, намагаючись вижити в складних умовах разом із непередбачуваним батьком. Вона працює викладачкою мови для іноземців, хоча сама почувається відірваною від рідного середовища. Після арешту батька її життя ще більше ускладнюється, і вона змушена зіткнутися з тиском з боку поліції. Один із поліцейських проявляє до неї інтерес, що змінює її емоційний стан і змушує замислитися про втечу з міста. У переповнених вулицях Чунціна вона шукає вихід із власної безнадії.
Через десятиліття після катастрофи місто намагається відновитися, але його мешканці досі носять психологічні рани. Жінка з інвалідністю стає жертвою жорстокого ставлення, що призводить до нової трагедії. Її брат намагається захистити її, але світ навколо залишається небезпечним. Це важка драма про травму, насильство і людську байдужість.
У віддаленій пустельній зоні на кордоні Монголії та Китаю чоловік Хунгай живе зі своєю сім’єю та займається висаджуванням дерев, намагаючись зупинити занепад природи. Після від’їзду дружини з хворою дитиною він залишається на самоті й починає втрачати рівновагу, занурюючись у алкоголь і відчай. Раптово до нього приходить жінка-втікачка з Північної Кореї з сином, і вони знаходять тимчасовий прихисток разом. Попри мовний бар’єр, між ними виникає крихкий зв’язок, що змінює їхнє сприйняття життя.
