«МУР. Ти [Романтика] в кіно» (2025) - Рецензія до фільму «МУР. Ти [Романтика] в кіно» / MUR. Ty [Romantyka] Movie

Почну з того, що Я дуже люблю оперу, оперети, ораторії, кантати, мюзикли, балет, вистави, фільми-концерти, фільми-вистави, кіно з гарними піснями й музичним супроводом. Для Мене у постановках мають важливе значення кольори і музика. Я вважаю мистецьким даром уміння наповнити барвами та музикою фільми/серіяли/мультфільми/мультсеріяли.
Саме тому, кілька разів подивився музично-танцювальний фільм-виставу «МУР. Ти [Романтика] в кіно🎭🎶📽️🎞️» (2025), який Мені дуже сподобався. Я приємно вражений від сюжету, подачі, атмосфери, освітлення, музично-пісенного наповнення та гри акторів — від цього цілісного згустку сценічно-кінематографічної творчости. Усе на висоті й Мене переповнювала радість за новий виток суміші Українського театру з кінематографом. Молода акторська майстерність також підносить Мене на вершину сучасного національного культурного задоволення. Кожен герой ориґінально та яскраво прописаний і сценічно вибудуваний.
Червоною ниткою крізь усю постановку тягнеться історико-трагічний символізм України від 1917-го по 2025-й рік. У музично-танцювальному фільмі-виставі «МУР. Ти [Романтика] в кіно🎭🎶📽️🎞️» (2025) не має жодного зайвого сказаного слова, недомовленого слова (потужний хід!!!), руху, ноти, міміки, ґудзика, папірця, пострілу, сльози, усмішки,… — все на своїх місцях і має своє значення. Комічні моменти вдало переплетені з гострим драматизмом, розпачем, відчаєм, патріотизмом, страхом, слабкістю, іронією, самоіронією, безвихіддю, силою духу, пригніченістю, розчаруванням, повагою, підтримкою, роздратуванням, конфліктами, примиренням, екстраваґантністю, криком Душі, вірою і надією Української інтеліґенції в перемогу над багатостолітнім кремлівським катом!
Мій емоційний діапазон доволі строкатий (наче пересипаний піском) — се і гіркий сміх, і тривожний зойк, і пістряві сльози, і співчутливе тремтіння, і драглисте блаженство, і здавлена радість, і розчавлене піднесення — адже тут Розстріляне Відродження перегортає важкі-болючі сторінки Українського національного спротиву із посвятою пам’яті Ніни Кожушко (Яка надихаючись Розстріляним Відродженням, поповнила Його новітні списки).
Найсильніше враження справив молодий Павло Тичина, а кульмінацією сього полотна було прочитання Ним найразючішого куплету поезії «Партія…» — прокручував десятки разів (актор Олесь Артюх заслуговує на «Оскар» за головну чоловічу ролю).
Инші два персонажі, які також врізалися у пам’ять — се Михайль Семенко (актор Андрій Подлєсний заслуговує на «Оскар» за другорядну чоловічу ролю) і Микола Хвильовий (актор, автор сценарію і режисер-постановник Олександр Хоменко заслуговує на «Оскар» за режисуру та сценарій).
Разом із тим, композитор Віктор Ткаченко заслуговує «Оскар» за музику й пісні; художниця з костюмів Леся Патока заслуговує на «Оскар» за костюми; хореограф-постановник Інна Матюшина заслуговує на «Оскар» за танці; художник зі світла Антон Семенюк заслуговує на «Оскар» за освітлення.
Музично-танцювальний фільм-вистава «МУР. Ти [Романтика] в кіно🎭🎶📽️🎞️» (2025) для Мене не тільки витвір мистецтва, але й свята пам’ять про шкільні уроки Історії України й Української літератури (особливо в 10-й та 11-й клясах, на яких Ми ґрунтовно вивчали сі трагічні й водночас величні сторінки та непересічні біографії з чудовими творами).
Мій бал — однозначно 10 із 10-ти!