Галук Білґінер
Haluk Bilginer
Дата народження: 5 червня 1954 (72 роки)
Знак зодіаку: Близнята
Місце народження: Ізмір, Туреччина
Зріст: 174 см
Всього фільмів (на сайті): 82
Ролі: актор
Фільмографія
Знайдено 82 результати
Last Harem (1999)
Last Harem
актор у ролі Abdulhamit
| Жанр: | драма історичний |
|---|---|
| Країни: | Італія Франція Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 24 листопада 1999 |
| Тривалість: | 125 хвилин (02:05) |
| Режисер: | Ферзан Озпетек |
Innocence (1997)
Innocence
актор у ролі Bekir
| Жанр: | драма |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 24 жовтня 1997 |
| Тривалість: | 110 хвилин (01:50) |
| Режисер: | Зеки Демиркубуз |
Yusuf is released from prison after serving a ten year sentence. He is scared of life outside as he goes to an address given to him by another prisoner.
Nihavend mucize (1997)
Nihavend mucize
актор у ролі Erol
| Жанр: | комедія фентезі |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 2 січня 1997 |
| Тривалість: | 94 хвилини (01:34) |
| Режисер: | Атіф Їлмаз |
Sawdust Tales (1997)
Sawdust Tales
актор у ролі Aaron
| Жанр: | драма |
|---|---|
| Країни: | Німеччина Туреччина Угорщина |
| Прем'єра в світі: | 2 січня 1997 |
| Тривалість: | 87 хвилин (01:27) |
| Режисер: | Борис Пирхасан |
Beyaz Show (1996—2018)
Beyaz Show
зіграв самого себе
Серіал
Ток-шоу
Завершений
| Жанр: | ток-шоу |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 6 грудня 1996 |
| Тривалість: | 120 хвилин (02:00) |
| Кількість сезонів: | 2 Всі епізоди |
| Режисер: | Süleyman Mert Özdemir |
Istanbul Beneath My Wings (1996)
Istanbul Beneath My Wings
актор у ролі Evliya Çelebi
| Жанр: | пригоди драма історичний романтичний |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 15 березня 1996 |
| Тривалість: | 119 хвилин (01:59) |
| Режисер: | Мустафа Алтиоклар |
80. Adim (1996)
80. Adim
актор у ролі Savci
| Жанр: | драма |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1996 |
| Тривалість: | 105 хвилин (01:45) |
| Режисер: | Томрис Гиритлиолу |
Gülsen Abi (1994—1995)
Gülsen Abi
актор
Серіал
Завершений
| Жанр: | комедія |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1994 |
| Тривалість: | 30 хвилин (00:30) |
| Кількість сезонів: | 1 Всі епізоди |
| Режисер: | Samim Deger, Ugur Erkir |
Sicagi Sicagina (1993—2009)
Sicagi Sicagina
актор у ролі Self - Host
Серіал
Реаліті-шоу
Скасований
| Жанр: | реаліті-шоу кримінальний |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 5 травня 1993 |
| Тривалість: | 38 хвилин (00:38) |
| Кількість сезонів: | 7 Всі епізоди |
Молодий Індіана Джонс (1992—2000)
The Young Indiana Jones Chronicles
актор у ролі Colonel Ismet Bey
Серіал
Скасований
| Жанр: |
екшн і пригоди
екшн
пригоди
драма
фантастика та фентезі сімейний детектив |
|---|---|
| Країни: | США |
| Бюджет: | 1 600 000 $ |
| Прем'єра в світі: | 4 березня 1992 |
| Тривалість: | 45 хвилин (00:45) |
| Кількість сезонів: | 3 Всі епізоди |
| Режисер: | Карл Шульц, Саймон Вінцер, Рене Манзор |
Є українське аудіо
Серіал був задуманий, як освітня програма для дітей та підлітків, що висвітлював історичних постатей і важливі події минулого, з використанням коцепції пріквел до фільмів як принаду. Більшість епізодів мають особливість стандартної формули від старшого (93-річного) Індіани Джонса (роль якого грав Джордж Холл) до теперішніх днів (1993) Нью-Йорк його зустрічають люди, які спонукають його згадати та розповісти про свої минулі пригоди. Розповідаючи ці історії він буде уявляти себе малим хлопцем (10 років, якого грав Корі Керріер), чи як підлітка (16 - 21 років, якого грав Шон Патрік Фленері). У одному епізоді, 50-річний Інді (якого грав Гаррісон Форд) поринає у минуле. Спочатку план полягав для серій у чергуванні пригод Інді, коли той був дитиною (Корі Керріер) і тінейджером (Шон Патрік Фленері), але врешті-решт особливістю епізодів стала версія Фланері, де домінувало послідовне сполучення, а не чергування. У кінці серій старший Джонс дізнається, що має дочку, внуків і правнуків. Нічого не згадується про сина, хоч він був показаний у фільмі Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа.
Two Women (1992)
Two Women
актор у ролі Metin
| Жанр: | драма |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1992 |
| Тривалість: | 132 хвилини (02:12) |
| Режисер: | Yavuz Özkan |
Time of Death (1991)
Time of Death
актор у ролі Ömer
| Жанр: | романтичний |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1990 |
| Тривалість: | 84 хвилини (01:24) |
Lionheart (1987)
Lionheart
6+
актор у ролі Merchant
| Жанр: | пригоди драма |
|---|---|
| Країни: | США |
| Прем'єра в світі: | 14 серпня 1987 |
| Тривалість: | 104 хвилини (01:44) |
| Режисер: | Франклін Дж. Шеффнер |
Іштар (1987)
Ishtar
12+
актор у ролі Guerrilla leader
| Жанр: |
екшн
пригоди
комедія
музичний
трилер |
|---|---|
| Країни: | США |
| Бюджет: | 55 000 000 $ |
| Касові збори в світі: | 14 375 181 $ |
| Касові збори в США: | 14 375 181 $ |
| Прем'єра в світі: | 15 травня 1987 |
| Тривалість: | 107 хвилин (01:47) |
| Режисер: | Елейн Мей |
Є українське аудіо
Двоє тупуватих невдах-піснярів, переважно позбавлених таланту, слуху, голосу і музичного смаку, виїжджають з Нью-Йорка, де нікому задарма не потрібні, виконувати свої шедеври в північноафриканське Марокко. Однак замість підкорення музичного Олімпу герої втягуються в міжнародні геополітичні ігри США і СРСР, пов'язані з боротьбою за вплив на сусідню державу Іштар і пошуком якоїсь давньої карти зі священним пророцтвом, яке може підірвати Близький Схід. Арґумент-кіно «Іштар», Ілейн Мей У програмі АРҐУМЕНТ-КІНО вночі з 17 на 18 лютого, о 01:15, на телеканалі «1+1» – «Іштар»/ Ishtar (1987, США) – авантюрна американська музична комедія, що не цурається політичної сатири, поставлена сценаристкою та режисеркою на ім’я Ілейн Мей. У головних ролях – Дастін Гоффманн, Воррен Бітті, Ізабель Аджані.
У центрі цієї комедії без кордонів – пригоди двох невдатливих шоуменів-співаків, що їх спрага успіху втягує в міжнародну інтригу на Півночі Африки, десь у напрямку вигаданої країни Іштар. Музика, божевільні співи, загадкова красуня, місцевий емір, ліві повстанці та міжнародні спецслужби – іще той коктейль, від якого будь-кому стане гаряче!
Варто одразу ж зауважити – «Іштар» вийшов на екрани 1987 року й не мав сподіваного успіху в американському кінопрокаті. Елейн Мей згодом в одному з інтерв’ю висловила думку, що належний прокат фільму завалило саме керівництво студії Columbia Pictures. Мовляв, провал був підготований і спровокований мало не у співпраці з Центральним розвідувальним управлінням, бо фільм «одверто носить характер політичної сатири».
Прямо кажучи, у цю конспірологічну версію, що нею, надихаючись самим сюжетом «Іштара», оперує авторка стрічки, якось повірити важко. Хоча, чого не буває на світі?!.
Та менше з тим, дещо згодом «Іштар» – ніби на зло усім на світі розвідувальним управлінням – став правдиво культовою стрічкою, надзвичайно популярною на відео, і, таким чином, практично реабілітованою не тільки для реальних глядачів, але й для історії кінематографа.
Також прикметно, що Воррен Бітті, про творчість якого йтиметься в програмі у спеціальному сюжеті, в цьому кінопроекті виступив не тільки як один із головних виконавців, а передусім як продюсер. Річ у тім, що у нього ще з кінця сімдесятих склалися гарні творчі й навіть дружні стосунки з Елен Мей, яка йому допомогла з одним із фільмів.
І ось у них виникла спільна ідея своєрідного римейку, а чи просто свого фільму-варіанту популярної у 40-60-х роках серії комедійних фільмів під назвою «Дорога на…», в яких брали участь надзнамениті зірки того часу Бінґ Кросбі та Боб Гоуп.
До речі, Кросбі був видатним джазовим виконавцем, що заклав певний архетип американського естрадного співака, який пізніше втілював, скажімо, Френк Синатра. Ну а Боб Гоуп – узагалі один із набільших і найславніших американських комічних акторів… Таким чином, Воррен Бітті й Дастін Гоффман ніби мали підхопити естафету. І, варто зауважити, попри всі складнощі й проблеми фільмування та прокатну драму «Іштара», це їм вдалося. Отже, на нас чекає весела музична подорож до «Іштара»!
А фільмування стрічки справді було непростим і навіть ризиковим. Північна Африка, Ізраїль, Палестина, Марокко, напружена міжнародна ситуація. Навіть з’явилися чутки, що палестинські бойовики планують викрасти єврея Дастіна Гоффмана з метою викликати гучний міжнародний резонанс. Та все обійшлося. Можливо, і не без участи якихось розвідувальних управлінь…
(C) Арґумент-кіно ЩАСЛИВЧИК ВОРРЕН БІТТІ Американський актор, режисер та продюсер Ворен Бітті дебютував у кіні 1961 року в картині «Пишність у траві», яку зняв класик американського кінематографа Еліа Казан. Бітті зіграв не дуже амбітного молодого чоловіка на ім’я Бад Стампер, що той прагне жити простим розміреним життям на власній фермі з коханою дівчиною, проте на заваді його планам стає батько, який покладає на сина дуже великі надії.
І хоча за свою роль Бітті отримав визнання публіки, звання чергового сексуального символу Голлівуду та номінацію на «Золотий глобус», наступних кілька років він наполегливо шукав амбітніший сценарій та амбітнішу роль, яка б зрезонувала з епохою і стала правдивим мистецьким та комерційним проривом.
Незабаром такий сценарій знайшовся, його написали зовсім молоді американці Дейвід Ньюмен та Роберт Бентон, які перебували під враженням від європейського кінематографа і прагнули щось подібне робити в Америці. Це був сценарій леґендарної сьогодні картини «Бонні і Клайд». Воррен Бітті став продюсером, а режисером запросив бути Артура Пенна, знаного на той час постановника. Разом вони створили стрічку, яка стала своєрідним маніфестом нової голлівудської кіноестетики та відкрила перед його творцями усі мислимі й немислимі можливості.
Бітті зіграв у фільмі одну з головних ролей, грабіжника банків Клайда Берроу, сексапільного молодого чоловіка, трохи невпевненого у собі, проте здатного на неординарні вчинки.
Після цього успіху, який приніс безпрецедентні критичні та фінансові урожаї, Бітті вирішує спочатку самостійно продюсувати, а згодом і фільмувати як режисер-постановник.
Його режисерським дебютом стала мелодрама на спортивну і містичну тему «Небеса можуть зачекати», яка розповідає зворушливу історію професійного футболіста Джо Пендлтона, котрого передчасно забирають на небеса вищі сили. Коли ж помилка стає очевидною, зворотній шлях виявляється складнішим, ніж на це сподівався Джо.
Бітті не тільки продюсував стрічку та доклав руку до сценарію, але й зіграв головну роль. Почасти він зобразив самого себе, бо за плечима в актора також активна футбольна кар’єра у шкільні роки. Бітті знову намагався якнайдалі відійти від ролі героя-коханця, яка супроводжувала його на екрані та поза ним, зігравши звичайного американського хлопця, не позбавленого амбіцій, проте щирого, відкритого і здатного до співчуття.
Розвиваючи успіх, 1981 року Бітті продюсує та ставить епічну драму «Червоні», яка розповідає про американського журналіста Джона Ріда і його пригоди у Росії під час Жовтневого перевороту та громадянської війни. Демократ за політичними переконаннями, Бітті зробив свого героя симпатичним лівим журналістом і почасти політиком, який шукає справедливости в несправедливому світі, проте щоразу не знаходить ідеалу та розчаровується.
Ця стрічка є також і класичною голлівудською любовною історією про створення пари на тлі політичних катаклізмів. Фільм дотепер справляє враження масштабністю дії, величезною кількістю знімальних об’єктів, подій та персонажів, а також віртуозною режисурою Воррена Бітті, який уміло дириґує цією кіносимфонією.
Після «Червоних», які були номіновані на дванадцять «Оскарів», а отримали три, у тому числі й за режисуру, Воррен Бітті фільмується і фільмує нечасто.
Тільки 1990 року він знову повертається у режисерське крісло, аби перенести на кіноекран знамениті комікси Честера Ґулда про детектива Діка Трейсі ("Дік Трейсі"), а також грає у картині головну роль. Стрічка була запущена у виробництво з огляду на величезний успіх дилогії про Бетмена, яку наприкінці вісімдесятих і на початку дев’яностих по-новаторському екранізував кінорежисер Тім Бартон. Воррен Бітті вирішив позмагатися на незнайомій для нього території і досяг певного успіху.
Картина стала помітною з кількох причин, насамперед через інноваційні візуальні рішення та використання цифрового авдіо, можливості якого були вперше продемонстровані саме у цьому фільмі. Стрічка зібрала ґроно відомих акторів у різноманітних ролях, а також перетворила на кінозірку поп-співачку Мадонну, яка записала для фільму кілька пісень і зіграла одну з провідних жіночих ролей.
1998 року Бітті фільмує останню на сьогодні свою стрічку "Булворт", де знову поєднує акторство із режисурою та продюсуванням. Цього разу він обирає актуальний та навіть модний на той час жанр політичної сатири й оповідає історію перевиборів сенатора з Каліфорнії Джея Біллінґтона Вулворта, політичного банкрута, який, передчуваючи програш, замовляє своє власне убивство.
Домовившись із кілерами, Вулворд останнього дня свого життя вирішує говорити своїм виборцями винятково правду і нічого крім гіркої та неприємної правди.
Проте, як це не дивно, така відвертість подобається електорату і рейтинґи сенатора несподівано зростають.
Звісно, у цій долі легковажній та ексцентричній комедії Бітті висміяв не тільки американський політичний істеблішмент дев’яностих, але, частково, і власний екранний образ лівого популіста, який прагне справедливости для всіх скривджених, проте здатен забезпечити цю справедливість тільки самому собі.
У програмі АРҐУМЕНТ-КІНО вночі з 17 на 18 лютого, о 01:15, на телеканалі «1+1» – фільм «Іштар», що його Бітті продюсував і в якому зіграв одну з головних ролей. Проте цього разу він не був причетним (принаймні номінально) до сценарію та режисури. Як уже було сказано, картина принадна насамперед виконавцями головних ролей – самим Ворреном Бітті, Дастіном Гоффманом та французькою акторкою Ізабель Аджані, яка вносить у картину помітне еротичне напруження.
Стрічка створена цілком у дусі вісімдесятих років минулого століття, коли популярними були подібні історії про пригоди не зовсім молодих чоловіків в екзотичних місцях планети. Там вони досягають успіху, нечуваного у себе на батьківщині, істотно омолоджуються та переживають сплеск еротичних переживань. Хто-хто, а Воррен Бітті знається на таких речах.
(C) Арґумент-кіно Відео-сюжет
У центрі цієї комедії без кордонів – пригоди двох невдатливих шоуменів-співаків, що їх спрага успіху втягує в міжнародну інтригу на Півночі Африки, десь у напрямку вигаданої країни Іштар. Музика, божевільні співи, загадкова красуня, місцевий емір, ліві повстанці та міжнародні спецслужби – іще той коктейль, від якого будь-кому стане гаряче!
Варто одразу ж зауважити – «Іштар» вийшов на екрани 1987 року й не мав сподіваного успіху в американському кінопрокаті. Елейн Мей згодом в одному з інтерв’ю висловила думку, що належний прокат фільму завалило саме керівництво студії Columbia Pictures. Мовляв, провал був підготований і спровокований мало не у співпраці з Центральним розвідувальним управлінням, бо фільм «одверто носить характер політичної сатири».
Прямо кажучи, у цю конспірологічну версію, що нею, надихаючись самим сюжетом «Іштара», оперує авторка стрічки, якось повірити важко. Хоча, чого не буває на світі?!.
Та менше з тим, дещо згодом «Іштар» – ніби на зло усім на світі розвідувальним управлінням – став правдиво культовою стрічкою, надзвичайно популярною на відео, і, таким чином, практично реабілітованою не тільки для реальних глядачів, але й для історії кінематографа.
Також прикметно, що Воррен Бітті, про творчість якого йтиметься в програмі у спеціальному сюжеті, в цьому кінопроекті виступив не тільки як один із головних виконавців, а передусім як продюсер. Річ у тім, що у нього ще з кінця сімдесятих склалися гарні творчі й навіть дружні стосунки з Елен Мей, яка йому допомогла з одним із фільмів.
І ось у них виникла спільна ідея своєрідного римейку, а чи просто свого фільму-варіанту популярної у 40-60-х роках серії комедійних фільмів під назвою «Дорога на…», в яких брали участь надзнамениті зірки того часу Бінґ Кросбі та Боб Гоуп.
До речі, Кросбі був видатним джазовим виконавцем, що заклав певний архетип американського естрадного співака, який пізніше втілював, скажімо, Френк Синатра. Ну а Боб Гоуп – узагалі один із набільших і найславніших американських комічних акторів… Таким чином, Воррен Бітті й Дастін Гоффман ніби мали підхопити естафету. І, варто зауважити, попри всі складнощі й проблеми фільмування та прокатну драму «Іштара», це їм вдалося. Отже, на нас чекає весела музична подорож до «Іштара»!
А фільмування стрічки справді було непростим і навіть ризиковим. Північна Африка, Ізраїль, Палестина, Марокко, напружена міжнародна ситуація. Навіть з’явилися чутки, що палестинські бойовики планують викрасти єврея Дастіна Гоффмана з метою викликати гучний міжнародний резонанс. Та все обійшлося. Можливо, і не без участи якихось розвідувальних управлінь…
(C) Арґумент-кіно ЩАСЛИВЧИК ВОРРЕН БІТТІ Американський актор, режисер та продюсер Ворен Бітті дебютував у кіні 1961 року в картині «Пишність у траві», яку зняв класик американського кінематографа Еліа Казан. Бітті зіграв не дуже амбітного молодого чоловіка на ім’я Бад Стампер, що той прагне жити простим розміреним життям на власній фермі з коханою дівчиною, проте на заваді його планам стає батько, який покладає на сина дуже великі надії.
І хоча за свою роль Бітті отримав визнання публіки, звання чергового сексуального символу Голлівуду та номінацію на «Золотий глобус», наступних кілька років він наполегливо шукав амбітніший сценарій та амбітнішу роль, яка б зрезонувала з епохою і стала правдивим мистецьким та комерційним проривом.
Незабаром такий сценарій знайшовся, його написали зовсім молоді американці Дейвід Ньюмен та Роберт Бентон, які перебували під враженням від європейського кінематографа і прагнули щось подібне робити в Америці. Це був сценарій леґендарної сьогодні картини «Бонні і Клайд». Воррен Бітті став продюсером, а режисером запросив бути Артура Пенна, знаного на той час постановника. Разом вони створили стрічку, яка стала своєрідним маніфестом нової голлівудської кіноестетики та відкрила перед його творцями усі мислимі й немислимі можливості.
Бітті зіграв у фільмі одну з головних ролей, грабіжника банків Клайда Берроу, сексапільного молодого чоловіка, трохи невпевненого у собі, проте здатного на неординарні вчинки.
Після цього успіху, який приніс безпрецедентні критичні та фінансові урожаї, Бітті вирішує спочатку самостійно продюсувати, а згодом і фільмувати як режисер-постановник.
Його режисерським дебютом стала мелодрама на спортивну і містичну тему «Небеса можуть зачекати», яка розповідає зворушливу історію професійного футболіста Джо Пендлтона, котрого передчасно забирають на небеса вищі сили. Коли ж помилка стає очевидною, зворотній шлях виявляється складнішим, ніж на це сподівався Джо.
Бітті не тільки продюсував стрічку та доклав руку до сценарію, але й зіграв головну роль. Почасти він зобразив самого себе, бо за плечима в актора також активна футбольна кар’єра у шкільні роки. Бітті знову намагався якнайдалі відійти від ролі героя-коханця, яка супроводжувала його на екрані та поза ним, зігравши звичайного американського хлопця, не позбавленого амбіцій, проте щирого, відкритого і здатного до співчуття.
Розвиваючи успіх, 1981 року Бітті продюсує та ставить епічну драму «Червоні», яка розповідає про американського журналіста Джона Ріда і його пригоди у Росії під час Жовтневого перевороту та громадянської війни. Демократ за політичними переконаннями, Бітті зробив свого героя симпатичним лівим журналістом і почасти політиком, який шукає справедливости в несправедливому світі, проте щоразу не знаходить ідеалу та розчаровується.
Ця стрічка є також і класичною голлівудською любовною історією про створення пари на тлі політичних катаклізмів. Фільм дотепер справляє враження масштабністю дії, величезною кількістю знімальних об’єктів, подій та персонажів, а також віртуозною режисурою Воррена Бітті, який уміло дириґує цією кіносимфонією.
Після «Червоних», які були номіновані на дванадцять «Оскарів», а отримали три, у тому числі й за режисуру, Воррен Бітті фільмується і фільмує нечасто.
Тільки 1990 року він знову повертається у режисерське крісло, аби перенести на кіноекран знамениті комікси Честера Ґулда про детектива Діка Трейсі ("Дік Трейсі"), а також грає у картині головну роль. Стрічка була запущена у виробництво з огляду на величезний успіх дилогії про Бетмена, яку наприкінці вісімдесятих і на початку дев’яностих по-новаторському екранізував кінорежисер Тім Бартон. Воррен Бітті вирішив позмагатися на незнайомій для нього території і досяг певного успіху.
Картина стала помітною з кількох причин, насамперед через інноваційні візуальні рішення та використання цифрового авдіо, можливості якого були вперше продемонстровані саме у цьому фільмі. Стрічка зібрала ґроно відомих акторів у різноманітних ролях, а також перетворила на кінозірку поп-співачку Мадонну, яка записала для фільму кілька пісень і зіграла одну з провідних жіночих ролей.
1998 року Бітті фільмує останню на сьогодні свою стрічку "Булворт", де знову поєднує акторство із режисурою та продюсуванням. Цього разу він обирає актуальний та навіть модний на той час жанр політичної сатири й оповідає історію перевиборів сенатора з Каліфорнії Джея Біллінґтона Вулворта, політичного банкрута, який, передчуваючи програш, замовляє своє власне убивство.
Домовившись із кілерами, Вулворд останнього дня свого життя вирішує говорити своїм виборцями винятково правду і нічого крім гіркої та неприємної правди.
Проте, як це не дивно, така відвертість подобається електорату і рейтинґи сенатора несподівано зростають.
Звісно, у цій долі легковажній та ексцентричній комедії Бітті висміяв не тільки американський політичний істеблішмент дев’яностих, але, частково, і власний екранний образ лівого популіста, який прагне справедливости для всіх скривджених, проте здатен забезпечити цю справедливість тільки самому собі.
У програмі АРҐУМЕНТ-КІНО вночі з 17 на 18 лютого, о 01:15, на телеканалі «1+1» – фільм «Іштар», що його Бітті продюсував і в якому зіграв одну з головних ролей. Проте цього разу він не був причетним (принаймні номінально) до сценарію та режисури. Як уже було сказано, картина принадна насамперед виконавцями головних ролей – самим Ворреном Бітті, Дастіном Гоффманом та французькою акторкою Ізабель Аджані, яка вносить у картину помітне еротичне напруження.
Стрічка створена цілком у дусі вісімдесятих років минулого століття, коли популярними були подібні історії про пригоди не зовсім молодих чоловіків в екзотичних місцях планети. Там вони досягають успіху, нечуваного у себе на батьківщині, істотно омолоджуються та переживають сплеск еротичних переживань. Хто-хто, а Воррен Бітті знається на таких речах.
(C) Арґумент-кіно Відео-сюжет
Atesten Günler (1987)
Atesten Günler
актор у ролі Ahmet Rifki(1988) unknown episodes
Мінісеріал
Завершений
| Жанр: | драма воєнний |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 5 лютого 1987 |
| Кількість сезонів: | 1 Всі епізоди |
| Режисер: | Ніхат Дурень, Ziya Öztan |
Half Moon Street (1986)
Half Moon Street
16+
актор у ролі First Arab
| Жанр: | трилер драма |
|---|---|
| Країни: | Велика Британія США |
| Прем'єра в світі: | 13 серпня 1986 |
| Тривалість: | 90 хвилин (01:30) |
| Режисер: | Bob Swaim |
Жителі Іст-Енд (1985—)
EastEnders
6+
актор у ролі Mehmet
Серіал
Поновлений серіал
| Жанр: | мильна опера драма романтичний кримінальний |
|---|---|
| Країни: | Велика Британія |
| Прем'єра в світі: | 19 лютого 1985 |
| Тривалість: | 30 хвилин (00:30) |
| Кількість сезонів: | 42 Всі епізоди |
| Режисер: | John Greening, Michael Owen Morris, Steve Finn |
Серіал про повсякденне життя простих жителів вигаданого округу Уолфорд в східній частині Лондона.
The Bill (1984—2010)
The Bill
12+
актор у ролі Olly
Серіал
Скасований
| Жанр: | кримінальний драма |
|---|---|
| Країни: | Велика Британія |
| Прем'єра в світі: | 16 жовтня 1984 |
| Тривалість: | 25 хвилин (00:25) |
| Кількість сезонів: | 26 Всі епізоди |
| Режисер: | Chris Lovett, Derek Lister, Лоуренс Муді |
The Glory Boys (1984)
The Glory Boys
актор у ролі Taxi driver
Мінісеріал
Завершений
| Жанр: | трилер драма кримінальний |
|---|---|
| Країни: | Велика Британія |
| Прем'єра в світі: | 1 жовтня 1984 |
| Тривалість: | 139 хвилин (02:19) |
| Кількість сезонів: | 1 Всі епізоди |
| Режисер: | Майкл Ферґюсон |
Bergerac (1981—1991)
Bergerac
актор у ролі Ahmed
Серіал
Завершений
| Жанр: | драма кримінальний детектив |
|---|---|
| Країни: | Велика Британія |
| Прем'єра в світі: | 18 жовтня 1981 |
| Тривалість: | 50 хвилин (00:50) |
| Кількість сезонів: | 9 Всі епізоди |
| Режисер: | Роберт Тронсон, Michael Rolfe, Роберт Янґ |
Sweet Life (2001—2005)
Sweet Life
актор у ролі Ihsan Yildirim
Серіал
Завершений
| Жанр: | сімейний комедія |
|---|---|
| Країни: | Туреччина |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1970 |
| Тривалість: | 58 хвилин (00:58) |
| Кількість сезонів: | 2 Всі епізоди |
| Режисер: | Bora Tekay |
Jackanory (1965—)
Jackanory
актор у ролі Storyteller
Серіал
Поновлений серіал
| Жанр: | сімейний фентезі дитячий |
|---|---|
| Країни: | Велика Британія |
| Прем'єра в світі: | 13 грудня 1965 |
| Тривалість: | 15 хвилин (00:15) |
| Кількість сезонів: | 5 Всі епізоди |
| Режисер: | Marilyn Fox, Jeremy Swan, Angela Beeching |
Коментарі:
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
halukbilginer_official
halukbilginer_
Фільтр Скинути фільтри
Публікації
АННА БАЩЕВА — ГОЛОС ЛЕДІ ҐАҐА, ФІБІ ВОЛЛЕР-БРІДЖ, КЕРРІ КОНДОН
10 липня 2026
Де легально дивитися дорами в Україні: гайд та лайфхаки22 травня 2026
Українська Кіноакадемія оголосила номінантів на Десяту Національну кінопремію «Золота Дзиґа». Перелік номінантів кіноакадеміки сформували з довгого списку, до якого увійшло 65 робіт.11 травня 2026
Форум
Пропозиції щодо змін у веб-версії сайту
30 липня 2026, 16:38
Інтеграція з uakino30 липня 2026, 12:36
Історія оцінки28 липня 2026, 10:39
Українська доріжка27 липня 2026, 21:16
Слуга народу27 липня 2026, 14:51
Онлайн у світі московські фільми24 липня 2026, 22:32
Дата повторних переглядів19 липня 2026, 23:04
Останні рецензії
«Печера Золотої троянди 5» («Fantaghirò-5» («La Grotta della Rosa d’Oro 5») (1996))
Печера Золотої троянди 5 (1996)
Voice of SilenceГолос мовчання (2020)
Мачо в іншій реальності. Французький поглядI Am Not an Easy Man (2018)
Печера Золотої троянди 4» («Fantaghirò-4» («La Grotta della Rosa d’Oro 4») (1994))Печера Золотої троянди 4 (1994)
«Печера Золотої троянди 3» («Fantaghirò-3» («La Grotta della Rosa d’Oro 3») (1993))Печера Золотої троянди 3 (1993)
Falling DownЗ мене досить (1993)
Останні коментарі до фільмів
Передивився таки Бунтар Один і після серіалу Андо...
Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія (2016)
На Торрент Толоці писали що це озвучення приблизно...Вікі Крістіна Барселона (2008)
До останнього сподівався що фільм буде набагато кр...Володарі Всесвіту (2026)
Не знайшов жодної хтивої відсилки, можна спокійно ...Володарі Всесвіту (2026)
Як то колись хтось сказав - це повний апофігей офі...Жахаючий 3 (2024)
Від початку не було особливого бажання це дивитись...Гра в кальмара (2021)
Гризуть сумніви, яка частина гірше перша чи друга...Той, що жахає 2 (2022)
Нещодавно переглянуті: