Франсуа Озон — відомий французький кінорежисер і сценарист. Вважається одним з найпомітніших молодих режисерів «нової хвилі» у Франції. Завоював світову популярність завдяки своїм фільмам «8 жінок» (2002) та «Басейн» (2003).
Сара Мортон - відома англійська детективна письменниця. Втомившись від Лондона і шукаючи натхнення для свого нового роману, вона приймає пропозицію від свого видавця Джона Бослода оселитися в його будинку в Лубероні, на півдні Франції. За вікном міжсезоння, і Сара вважає, що заміський і неквапливий темп тільки підуть на користь її творчості, коли раптово з'являється розніжена й безтурботна дочка Джона. Манірність і сталева англійська стриманість Сари починає давати тріщину завдяки безтурботному, наповненому сексуальністю способу життя Джулії. Їхні взаємини породжують ряд усе більше й більше тривожних подій.Ситуація критично загострюється, коли черговий «одноразовий» зв'язок Жюлі обертається кривавою трагедією, кульмінаційним місцем якої стане злощасний басейн, розташований навпроти особняка.
Заметена снігом французька глушина. У Маєток збирається сім'я для зустрічі Різдва. Але свято не відбудеться. Господаря будинку вбито. 8 жінок, близьких до господаря дому починають розслідування.
Кожна з них під підозрою. У кожної є мотив для вбивства. Кожен новий день розслідування відкриває багато сімейних таємниць, які таїлися під сімома замками.
Французьке інтерв’ю-ток-шоу на каналі TV5Monde.
Формат програми: інтерв’ю з політиками, письменниками, культурними діячами, обговорення суспільних та міжнародних тем, серйозний журналістський стиль без розважальних елементів.
Водночас розмірене й небідацьке життя вже немолодої, але ще чарівної жінки Марі (Шарлотта Ремплінґ) закінчується: зникає чоловік. Без сліду, під час традиційного ритуалу літнього відвідування пляжу. Тіла в морі не знайдено. Ось така зав’язка.
Озон створює атмосферу колючої тривоги. Здається, що ось-ось з’явиться примара. Але в той момент, коли особливо гостро відчувається містика, Озон залишається вірним собі – й обманює глядача, – перед вами розгортається картина розпаду свідомости. Жан – чоловік героїні (Бруно Кремер) з’являється, але не в якості примари, а як галюцинація. Та ще й доволі наполеглива і реальна – героїня купує чоловікові одяг, він її реґулярно відвідує… Як ілюстративний посібник для студентів-психіатрів фільм, безумовно, вдалий – божевілля показане наочно, скупо, без зайвих емоцій і сантиментів. Озон цього разу зайняв позицію експериментатора-лаборанта, що той без пристрасти спостерігає за піддослідним кроликом. Шарлотта Ремплінґ, безумовно, поповнила свою колекцію ролей дивних героїнь, де перші місця за “Нічним портьє” Ліліани Кавані й “Макс, любов моя” Наґіси Ошими.
Аксінья Куріна
Наївний молодий Франц знайомиться на вулиці з Леопольдом, процвітаючим бізнесменом набагато старше за нього. Леопольд запрошує хлопця пожити у себе. Між ними спалахує бурхливий роман. Але він незабаром зміняється кошмаром подружнього життя, коли партнерів зв'язує тільки ліжко. Франц перетворюється на залякану дружину-домогосподарку, до якої постійно прискіпується чоловік-деспот, що шукає привід для сварки...
Симпатичні друзі Аліса й Люк вбивають приятеля й закопують труп у лісі. Але їм не везе. Їх зауважує житель лісового будиночка, який не проти з ними розважитися. Лісник закриває в'язнів у підвалі, де коханці, до свого “задоволення”, знаходять труп недавно похованого приятеля. І калейдоскоп розваг починається. У фільмі можна помітити всі озонівські художні пристрасті: убивство, гомосексуалізм, чорний гумор.
Гості — відомі особистості (співаки, актори, коміки, спортсмені) — приходять на «червоний диван» ведучого, щоб поговорити про свій шлях, проєкти, спогади.
Скромна чарівність буржуазної сім'ї руйнується з появою в будинку лабораторного пацюка, подарованого дітям главою сімейства. Спілкування із твариною руйнує гармонію домочадців, народжуючи в душі порок.
Син стає гомосексуалістом, у дочки з'являється садомазахистські схильності, доповнені суіцидальним синдромом, у матері прокидається комплекс Електри, і лише батько залишається стороннім спостерігачем того, що відбувається. Але і його торкнеться потужна енергетика маленької «необразливої» тварини.
Валентина виросла, їй виповнився двадцять один рік і вона зараз підробляє вчителькою і готується до важливих іспитів в університет. В цей час вона зустрічає Неда, музиканта, який сподівається коли-небудь стати композитором.
Не дивлячись на те, що вони обидва працюють в різний час і насилу знаходять час для зустрічей, між ними виникає палкий зв'язок. І на іспиті в Сорбонні Валентина аналізує свої відносини з Недом при розгляді сухої дисертації по мольєрівському «Мізантропу».
